https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1608837713_96.jpg
Кінцугі
Примарний рай
Не знаю я навіщо повертаюсь
До сповідань і віршів заклинань...
Поміж рядків пташиною здіймаюсь,
Щоби злетіти задля милувань?..
У римах щастя трепетно торкаюсь
І відчуваю неосяжну грань
Небес, землі, та все ще сподіваюсь
Я відшукати недосяжний рай
Такий примарний... Зацвіла байдужість
В моїх садах не зрошених. Вогнем
Згоріло все – лишилась тільки повість,
В котрій герої мертві... І мене
Не покидає лишень квола совість...
…А серце заховав я у сонет.
Відредаговано: 25.12.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
