https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1608837713_96.jpg
Кінцугі
Крізь терни
Луна застигла в мареві космічнім...
Ти так бажав зірок, а що тепер?..
Там холодно і пусто... Тягне вічність
В п'янкі тенета, де простяг Етер
Важкі обійми... Без кінця циклічність.
І мертві тіні в образах химер
Блукають без мети та цілей, вічі
Їх повні самоти та сяйва сфер...
Ось цього ти бажав? Зізнайся, друже?..
Висот сповитих темрявою зір...
Прошу спинися! Я благаю! Ну ж бо,
Іще не пізно... Зіркою до гір
Лети високих і усе, що тужить,
Звільни на полі між троянд в папір!..
Відредаговано: 25.12.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
