Частина 19. А чом би й ні?

Частина 19. А чом би й ні?

«Як він так швидко знаходить спільну мову із жінками?» - дивувався Богдан, спостерігаючи за злагодженими танцювальними рухами пари під повільну романтичну мелодію, що лунала з динаміків невеличкої Bluetooth-колонки. Пристрій, звичайно ж, заздалегідь передбачивши можливий розвиток подій, прихопив із собою завбачливий Вадим, і тепер активно користувався значними перевагами у спілкуванні з дівчиною.

 А Богдан не відводив погляду від новоспечених знайомих, які все більше ставали схожими на закоханих: «Ну як у нього це виходить?! Навіть з такою дівчиною, як Мар’яна, він із легкістю потоваришував! І нащо вона йому здалася? Йому в клубі найрізноманітніших краль бракує? Чи він вже повз спідницю спокійно пройти не може?» А ще Богдан ніяк не міг второпати, чому це його раптом стало так сильно дратувати, адже раніше він навіть уваги не звертав на швидкий плин партнерок товариша.

Вадим навпаки ні про що не думав зараз. Якщо сьогодні він піднімався в гори з однією конкретною метою, поставленою перед ним Любавою – звабити конкурентку, тим самим прибравши її зі шляху красуні, - то буквально з перших хвилин відпочинку у нього вилетіла з голови і Люба і всі її попутні настанови. Він по-справжньому насолоджувався приємним жіночим товариством, кружляючи під літнім смарагдовим зоряним небом та милуючись непокірним білявим волоссям Мар’яни.

Дівчина ж навіть і не намагалася розставляти пріоритети, тим паче самостійно обирати поміж двох відверто зацікавлених нею чоловіків. Але Мар’яна не просто пливла за течією, а обома руками хапалася за рятівну соломинку, оскільки їй зараз конче як необхідні були романтичні стосунки. Бодай і на один вечір – і неважливо, що буде далі!

Дійшовши до місця в книзі, де головні герої зустрілися, її  чекав неприємний сюрприз: «А що далі?», - гадала вона, немов на кавовій гущі, що залишилася на дні від випитого гіркувато-солодкого напою. Романтика?.. Поцілунки?.. Ха… Вона вже й не пам’ятає, як то відчувати приємні дотики, а тим паче, як то саме бути для когось жаданою жінкою… Про серйозні ж наміри вона і думати не воліла, бо попередніх стосунки з колишнім чоловіком і життя у шлюбі, на даний момент їй здавалося, що вистачить не те, щоб до кінця життя (а раптом реінкарнація все ж таки існує), а ще на з десяток повернень у цей світ!

Ніщо так не додає чоловікам впевненості в собі, як здорова конкуренція! Богдан нашвидку проковтнув залишок вина в склянці і, ледь дочекавшись завершення мелодії, одразу перейшов у наступ.

- Мар’яно, можна тебе на хвильку? Допоможеш прибрати зі столу?.. – він натягнув на обличчя найщирішу усмішку, на яку був здатний, і пильно дивився на дівчину.

- Так… звичайно! – обережно ступаючи вузькою гірською стежиною, дівчина одразу ж поспішила за Богданом, а Вадим, який і подумати не міг, що у нього є конкурент, спокійнісінько взявся підбирати наступну, таку ж нереально круту, як і попередня, композицію.

- Мар’яно… - раптом Богдан зупинився і через секунду, не очікувано навіть для самого себе, міцно поцілував збентежену дівчину…