Код життя

I Парі

Найпопулярніший нічний заклад міста з неоднозначною назвою «Берил» доволі щільно заповнювала молодь. Воно і не дивно, на дворі тільки розгорався вечір п’ятниці.

Одягнувши асиметричну чорну мінісукню приталеного крою, що приховувала одну руку широким рукавом, Шарлотта не промахнулася з вибором. З чорним кольором її руда шевелюра здавалася ще яскравішою та розкішнішою. Волосся спадаючи на один бік пишною, шовковою хвилею, добряче дражнило присутніх дівчат, викликаючи захват та заздрість. Не кожна могла похвалитися зачіскою, яка лежала волосинка до волосинки. Доповнювали образ чорні туфлі–човники, на чималій шпильці, та довгі мерехтливі сережки.

Появу яскравих подруг відразу підмітила компанія молодих чоловіків, які даремно підійшли знайомитися. Відхрестившись від небажаної уваги дівчата зустріли нову проблему в обличчі малоприємної кралі, Ніни Вуд, однокласниці, а тепер і колеги Шарлотти.

Їх умовно «теплі» відносили тягнуться ще з молодшої школи. Ніна була саме тим темник кардиналом, який усі пакості робив чужими руками, намовляючи однокласників проти руденької відмінниці. Огидна звичка маніпулювати людьми перейшла із нею у доросле життя. Коли Шарлотта змінилася, Ніна, яка до того була першою красунею у школі, автоматично втратила лідерство. Не бажаючи псувати репутацію хорошої дівчинки затяте стерво псувало життя Мей як уміло. На щастя, на той час у Шарлі було багато прихильників та друзів, які допомагали уникати проблем, а ще Дрю, яка могла за подругу заступитися влучним словом і кулаком.

– Мей, добре виглядаєш. Не чекала зустрітися з тобою тут, – імітуючи посмішку промовила колега.

– Спасибі, Ніно. У мене не часто буває вільний час для відвідування подібних заходів.

– Не сумніваюся. Ти не закінчила звіт. Річардс був дуже незадоволений.

– Я говорила з ним з цього приводу, нічого страшного. Здам у понеділок.

– Ти після розмови його не бачила, Мей. Він був більше ніж злий.

– З якого часу ти так турбуєшся про мене?

– Ми ж колеги, люба, – поплескавши дівчину по плечу, Ніна нахабно подивилася в очі співрозмовниці й додала: – Дивися, бо ще звільнить.

– Не сподівайся, люба, – роблячи саркастичний акцент на слові «люба», – цього не станеться.

– Сподіваєшся утриматися на роботі, за рахунок дружби татусів, Мей?

– А ти, як завжди, сподіваєшся просунутися з посади секретарки за допомогою короткої спідниці?

– Як Бог не дав мізків, то треба працювати іншими місцями, – Дрю коротко доповнила слова подруги. – Все, Шарлі, пішли, а то страх як руки чухаються.

 Ніна здивовано відкрила рота, явно не очікуючи такого опору. У великих темних очах майнула іскра ненависті.

– Пробач, Ніно, але думаю, нам справді час. Рада зустрічі! – рудоволоса красуня усміхаючись взяла подружку під руку, й відійшла убік. – От стерво, розлютила мене. Дрю, підемо чогось вип'ємо? Так би мовити, за яскравий початок вечора.

– Звісно, ​​пішли. Ти молодець, добре тримаєшся.

– Тренуюсь з дня у день ще з першого класу. Сподіваюся, не побачу її більше сьогодні, – відповіла Шарлотта, втягуючи подругу у танцюючий натовп, дорогою до бару.

Закінчивши один із найбільших університетів Америки, за спеціальністю економіка, Мей досить швидко знайшла роботу до душі, як вона намагалася себе переконати, працюючи у фінансовому відділі аудиторського підприємства, що належало другові батька, точніше тепер синові татового друга.

І яким же неприємним був сюрприз, коли Ніна виявилася протеже одного з керівників бухгалтерського відділу цього самого підприємства та працювала його особистим помічником. Бачилися, на щастя обох, дівчата рідко, але й ті зустрічі не можна було назвати приємними. Сутички розгоралися від найменшої іскорки. Тиха шкільна війна тривала досі, заздрість ніхто не скасував за строком давнини.

Дрю помітила вільні місця за барною стійкою й рванула уперед, залишаючи подругу в натовпі зі злісними роздумами:

«Річардс був незадоволений! От стерво. Та Дін і злитися не уміє…»

Високий молодик мов взявся нізвідки, перед самісіньким обличчям Шарлотти. Хоча насправді, чоловік спокійно намагався пройти через юрбу, а от вона буквально влетіла в його обійми. Якусь секунду молоді люди спантеличено обіймалися, намагаюсь зрозуміти що тільки-но відбулося.

– Пробачте, я задумалася і не побачила Вас! – розгублено вириваючись з незнайомих рук, тараторила дівчина. – Діне?

– Мей, невже це дійсно ти?

– О, прошу вибачення, Діне. Тут так людно сьогодні, ​​що неможливо пройти спокійно. Я геть не бачила тебе.

«Яка я розтяпа, добре що без коктейлю у руках».

– Облиш, нічого страшного, з кожним може трапитися. Вперше тебе тут бачу, ти сама прийшла?

– Ні, ти ж знаєш мою кращу подругу, Дрю. Он розмовляє з барменом. Складаю їй компанію.

– Думав, ти не буваєш в подібних закладах, – посміхався чоловік щирою, навіть трохи дитячою посмішкою. На правій щоці з’явилася помітна ямочка, яка змушувала замирати дівочі серця.

– Е-е-е, не часто, але ходжу.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше