3 глава

   28 березня 

   "Привіт мій дорогий щоденнику! Сьогодні в мене був ще кращий день ніж вчора. В мене стільки емоцій, що навіть не знаю як сформулювати речення і нічого не пропустити, розповісти все в деталях. Ну почну мабуть із самого ранку. Він був сонячний,  співати пташки, небо таке чисте чисте ні одної хмаринки на ньому не було. Коли я прийшов на роботу ще нікого не було, мені аж стало приємно, що я такий хороший "штучно-інтелектовий" робітник, як каже наш роботодавець. Нікого не чекаючи я почав працювати, помалу почали підтягуватися мої колеги і працювати стало веселіше. 

   Коли пройшло дві години я відчув якусь дивну емоцію, коли не змін знайти поглядом Елінор. Розпитавши у її колег чому вона ще не прийшла я дізнався, що її робочий час починається о 9:00, а не як у нас, роботів, о 7:00. Почувши це я зі спокоєм пішов працювати далі. Десь через десять хвилин до мого плеча хтось лагідно доторкнувся. Від несподіванки я аж підскочив на місці. Обернувшись я побачив Елінор. Яка ж вона гарна. Сьогодні вона була одягнена в білу футболку з малюнком кумедного ведмедика, який тримав три повітряні кульки в лапках і у сірому спортивному костюмі, який їй дуже личив. Волосся зібране у невисокий хвостик зв'язаний золотистою стрічкою та два пасма трохи підкручені падали по її щоках.

    Мене осліпила її мила посмішка. Я був на сьомому небі від щастя, ВОНА САМА ПІДІЙШЛА ДО МЕНЕ!!!!! Елінор запитала чому я її шукав так рано, вона думала, що я хотів в неї щось запитати, проте я пояснив що я відчув щось дивне, якусь емоцію, яку я ще не знав і мій чіп не міг її розпізнати. Вона посміхнулася і доторкнувшись до моєї щоки сказала: "Ти мабуть занепокоївся, що мене так довго не було. Це так мило з твого боку, що ти турбуєшсь про мене. Та надалі знай, мій робочий день на дві години пізніше починається від твого, тому не моє приводу для хвилювання." Я не знав що означає слово "хвилюватися", нажаль такі дрібні емоції роботи не можуть розпізнавати, але тепер я знаю що це таке. Це таке відчуття, коли ти боїшся тільки не за себе, а за іншу людину, ти турбуєшсь чи не сталось щось із нею. Як на мене це чудова емоція, так мило коли за тебе хтось хвилюється.

    Потім під час перерви вона знову мене знайшла і запропонувала стати друзями. Я здивувався, адже не знав що це таке "стати друзями" . Можна сказати навіть не очікував такого, але Елінор взяла мене за руку і почала розповідати про дружбу. Дружити – це означає підтримувати один одного в тяжку хвилину, обмінюватися враженнями про будь що, можна навіть знайти спільне хобі і займатися цим разом. Друг може стати хорошим порадником і слухачем. Я буду старатися з усіх сил аби стати хорошим другом для неї...

     А знаєш що я люблю у своїй роботі, що ми роботи закінчуємо свою робочу зміну разам із людьми і йде додому о 20:30. Я почекав Елінор біля виходу і ми разам пішли додому. Тепер я дізнався про неї трохи більше: вона любить читати, найбільше детективи і романи, обожнює доглядати за кімнатними рослинами і обіцяла що принесе мені деякі рослинки, щоб і я навчився доглядати за ними. Так слова за слово ми прийшли до її дому. До речі дворик біля будинку був дуже доглянутим з милими кущиками і клумбами. Ми ще трохи поговорили біля дому і на прощання Елінор мене обняла. Це було так неочікувано, що я на деякий час застих на місці і не відразу відповів їй. Її руки так ніжно водила по моїй спіні що я аж зашарівся і на мить мені здалося що мої щоки загорілася  рожевим рум'янцем. Я зачекав коли вона зайде в середину, помахав своєю рукою їй у відповідь і пішов додому. Ось так яскраво пройшов мій день."

   З кожним днем Ед все більше часу проводив разом з Елінор. Під час перерви вони гуляли в парку, біля озера, навіть якось пішли в кіно, що правда запізнилися на роботу. І цю історію наш робот просто не міг не записати у свій щоденник.