Кохання без меж та принципів

Розділ 3

Наступного дня Сабіна зустрілася зі знайомими дівчатами з модельного агентства. Колись у Сабі була успішна кар’єра моделі в Україні, їй пропонували контракт за кордоном, і вона б погодилась, якби не дії деяких людей та обставини, які зруйнували її плани...

Кар’єра була зруйнована, коханий чоловік покинув її. Переслідування журналістів не припинялося до тих пір, доки морально знищена дівчина не втекла в Іспанію! Колись успішна спадкоємиця родинного бізнесу стала вигнанкою навіть у своєму колі, коханий чоловік став ворогом, а рідний брат — зрадником!

Щоб розпочати нове життя, Сабіна вирушила в місто Аліканте. Згодом їй стало байдуже на думку інших людей, біль пройшов, але в пам’яті назавжди залишилися ті сумні й гіркі моменти.

 

Саме в Аліканте Сабі випадково й зустрілася з Владиславом. І в цей момент для неї світ перевернувся...

Розум відключився за допомогою одного кліка. Завжди розсудлива Сабіна відкинула роздуми й довірилася своїм інстинктам та бажанням. Один танець, флірт, посмішка й блакитні очі чоловіка, в яких вона потонула, перед тим добровільно знімаючи з себе рятувальний жилет. У першу зустріч, коли бажання затьмарило її розум, Сабі втекла від чоловіка, але наступного ранку вона була дуже сильно здивована, коли Він знайшов її.

Ти втекла від мене!

А ти все одно знайшов!

Я не буду приховувати правду. Доторкнувся до щоки. Ти мені відразу сподобалася!

Сабі видихнула та злякано поглянула на нього. Вона не очікувала такого зізнання й напружилася. Він бачив її стан, і тому, поцілувавши руку та легко стиснувши, сказав, що буде чекати її рішення.

 

З роздумів Сабіну вивели крики дівчат. Вони єдині, хто тоді підтримав її та залишилися вірними подругами.

— Сабіно! Лялечко, ти приїхала! — в один голос закричали Лалі та Карина.

Вона обійняла дівчат.

— Сабі, як завжди маєш гарний вигляд! — Лалі швидко оцінила вигляд Сабіни й, підморгнувши, присіла.

— Не плануєш повернутися в модельний бізнес? — серйозно запитала Карина.

— Звичайно, що ні!

— Все вірно, мила! — склавши руки на грудях, сказала Лалі. — Ти нам не конкурентка!

Лалі щиро засміялась. Її сміх підтримала Карина.

— Дівчата, я також за вами сумувала! — взяла їхні руки.

— Сабі, нам дійсно дуже шкода, що все так трапилося! — серйозно сказала Карина.

— Я навіть не хочу згадувати той вечір!

— Вибач, нам всім тяжко згадувати! — мовила Лалі.

— Ти краще скажи, як поживаєш? — запитала Карина, таким чином перевівши тему.

— Все добре, чесно! — всміхнувшись, відповіла. — Я планувала відкрити ресторан в Іспанії. Хотіла спочатку залишитися в Аліканте, проте... Планам не судилося збутися, принаймні зараз.

— У тебе обов’язково все вийде! — щиро сказала Лалі. — А ми з Кариною підписали контракт. На наступному тижні вирушаємо в Мілан на тиждень моди.

— Це добре! Я дуже рада за вас. Невже агентство...

— Ми розірвали контракт із агентством «Роуз». — Лалі переглянулася з Кариною.

— Дівчата, ви мені щось не домовляєте? — нахмурилася Сабіна.

— Після всього, що з тобою трапилось, ми не змогли більше там працювати, — виговорила Лалі.

— Дівчата, а ви знаєте, що в Київ зі Штатів прилетів Владислав Громов? — защебетала Карина. — Його родина має ресторани й готелі не лише у Нью-Йорку, але також в Європі. Гм, цікаво, він одружений?

Сабіна широко відкрила очі, коли почула, про кого говорить Карина.

— Мила, у Громова є наречена! — спокійно сказала Лалі.

— Ти звідки знаєш?

— Карино, це всі знають! Таблоїди пишуть, що вони зустрічаються вже три роки. Вона американка, і у них ніби все серйозно.

— Шкода, — нахмурившись, сказала Лалі, — адже такий чоловік...

— Я бачила цього Громова на одній із вечірок. Гарний, харизматичний, мужній, з хорошим фінансовим становищем. Просто мрія…

Сабіна сиділа в шоковому стані. Тепер зрозуміло, чому Владислав так раптово зник. Отримав те, що хотів, й «бувай, люба».

Настрій був зіпсований. Вона більше не хотіла чути про Влада, й тому при першій можливості попрощалася з дівчатами та вийшла з ресторану.

Хоча була тепла весна, але Сабі закуталася в пальто, адже неприємний озноб пройшовся тілом. Біля своєї машини вона побачила чоловіка, який схилився на капот та курив.

— Сабіна Олексіївна? — посміхнувшись, викинув цигарку.

— Так, це я! Що вам потрібно? — з острахом сказала дівчина.

— Не лякайтеся, будь ласка. Я лише хочу передати через вас повідомлення Руслану Олексійовичу, вашому братові!

— Я знаю, що він мій брат! Що саме?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше