Кохання - це шоу?

Розділ 13.

Йшло підготування до шоу, я вже не міг зупинити, повернути назад — вже основна сума вкладена, залишилося надіятися, що гроші повернуться. Я вже незліченну кількість раз дав собі обіцянку, що ніколи не проявлю слабину й не вляпаюся в подібну справу, але Василь Олексійович мене переконував, що не тільки поверну гроші, а зароблю настільки багато, що більше нікуди не буду інвестувати.

Хотілося!

А поки росли мої хвилювання, що збільшувалися з кожним днем.

І ось, прийшов той час!

Ще одну ніч!

Ганьба на всю Україну! І я знов веду свої справи в тіні, боячись з’явитися на людях, що вже всією країною регочуть з мене, що в такі роки так недолуго освідчився!

Як би я не бажав — але спав напередодні шоу погано!

Не допомагало, що цю ніч я проводив вдома, в заміській тиші, серед шелесту листя дерев та цвірінькання птахів! Закрию очі — і переді мною картина моєї ганьби.

Боже, чому кохання таке принизливе?!

Ти збираєшся, наважуєшся, освідчуєшся — а тобі удар під дих, бо насточортіли її хлопці, що всі хочуть тільки одного, затягти до ліжку! Невже й справді стільки багато залицяється, що дівчина змушена відпрацьовувати як культурно змусити відчепитися чергового “закоханого”? Але одне діло — коли тобі відмовила дівчина, що ти довго вагаючись таки підійшов і запросив на танок, і вона в темряві дискотеки відмовило, що тільки одиниці бачили це, а інше — отримати гарбуза на всю Україну!

Як же не хотілося були посміховиськом для такої кількості людей!

Заспокоювало, що шоу може дивитися мала кількість глядачів — нова програма, ще невідома та зі старим сюжетом!

Лежав і думав — як мені якнайменше отримати глузувань з її боку, як якнайменше осоромитися? Що казати, що брехати?

І для чого я дав таки згоду, заробляв же, хоч і пішли в останні часи справи гірше, але не смертельно?!

Чи припускав я можливість, що після моїх заїкань, нерозбірливої дикції - дасть згоду провести наступний день?

Ні, й ще раз ні!

Ну самі подумайте, що через стільки років нас може зближувати? Для чого успішній жіночці змінювати життя — варто свиснути, як табун чоловіків знову буде оточувати, як в молодості?!

А я що? Людина, що живе в своє задоволення, у якої ритм життя повільний — як жива навколішьня природа заміського прихистку, як ріст дерев, чи рослин городини. Вона ж жвава — як міське життя доріг, на яких проносяться потужні машини корпорацій, що швидко заробляють гроші. Я ж живу з самих низьких відсотків з вкладених коштів, більше час витрачаю на вивчення, чи відпочинку, сидячи на відкритій веранді, чи в тіні дерева в гамаку, чи в теплій хаті, в мороз, перед каміном.

Мене ці міські скупчення людей дратували так, щосили тікав до себе, за місто.

Тут все роблять швидко — закохуються і вихолоняють від учорашнього найпочуття. Я ж волів кохати — поступово закохуватися, відкривати приємні риси характеру коханої, смакувати її терпкий солодкий смак, прив’язуватися та розуміти, що окремо жити не зможу, бо ми один одного розуміємо на ...

Я відчував, що засинав.

Що ми разом любимо економіку, що ми разом маємо рідкісний інтерес. Що ми таки підходимо...

Будильник розірвав тишу та спокій. Я підскочив як опечений.

Боже, що за маячня?!

Тільки-но прийшов сон, як вже треба вставати!

Сполоснувся, поснідав, одягнувся, узяв свій костюм в пакунку, піднявся на гору зі свого ярку, до траси.

І став чекати машину, що повинна мене забрати.

Весна, але чомусь так неочікувано потепліло. Чисте блакитне небо казало, що скоро прийде літо, що так приємно прогріває та робить шкіру чорною від свого сонця. Сонце тільки пофарбувало смужку края неба, ще небо чорне, а вже видно, що ранок. Місяць світив так яскраво, що було схожим на дивний темний день. Все було добре видно.

Я насолоджувався природою.

А ще якихось декілька годин і я буду в душному, гамірному місті Київ!

Може не їхати? Проведуть те, прокляте, шоу без мене! Нічого страшного, що не побачать того дурня, що великі гроші поставив на дівчину. Пройде шоу, дівчата самим “красивим” хлопцям скажуть “так”, глядач подивиться на казковий другий день, позаздрить, що цього собі не зможе дозволити, - а я отримаю відповідь, чи заробив, чи ні.

Та ні, треба їхати!

Сам сказав — де мене підібрати! Будуть дзвонити, приїдуть та будуть виносити мозок, що я “зірка” шоу.

Я побачив фари машини вдалечині.

“Аби це була не моя машина!” - подумав я, бо волів тягнути час.

Але це була моя машина!

Зупинилася. Вийшов водій, якого ще нещодавно представили, забрав речі, склав до багажника.

І ми поїхали — чи то до великої моєї ганьби, чи до великих збитків, - до шоу, що може не сподобатися глядачу!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше