Кохання кольору ванiлi

Глава 14/1

Аня

Прикриваю на декілька секунд очі, намагаючись вгамувати внутрішнє тремтіння. Спокійно. Він належить іншій. Переписка не дає мені права думати про щось більше. Два зірваних поцілунка не більше ніж помилка.

Ну-у чому? Чому мене так ковбасить тоді, га?

— Де б ми ще зустрілися, улюблений братику! — Лера смикає його за руку, і я бачу, що Свят так само не очікував нас зустріти, як і ми їх парочку.

Намагаюся не подавати ніякого виду, крім відповідного до положення подруги Лери. Наскільки можливо фокусую всю увагу на ній. Але погляд раз у раз зісковзує в бік.

— Старанні студентки прогулюють заняття? — видає в своїй манері Свят, розтягуючи губи в усмішці.

— Ми там до ночі, по-твоєму, вчитися повинні? — обурено нагадує про час Лера, і сама тицяє пальцем йому на ручний годинник. — I не гуляти, а за речами для навчання сюди заглянули. Ось, дивись, — розкриває вона пакет, показуючи свої покупки.

Свят уважно слухає сестру і видає, щось на кшталт схвалення її новими ідеями, якими вона відразу ж починає ділитися.

Краєм ока помічаю, як Свят обходить Леру і стає між нами. Тепер на додачу до всього я ще чую тонкий аромат сандалу. Мені здається, що ще трохи, і я перетворюся на кам'яну статую, не сходячи з цього місця.

Христя стоїть ближче до проходу з відсутнім виразом обличчя і невдоволено морщить ніс, прямо як тоді на алеї. Відразу видно, що злиться через вимушене очікування свого ненаглядного хлопця. А я, користуючись тим, поки вона, примружившись, виглядає через вітрину виставлені наряди на манекенах, оглядаю її заново.

Мій вердикт той самий — шикарна і бездоганна принцеса. Все підібрано в тон. Відтінки м'ятного кольору в контрасті з білим підкреслюють блискуче темно-шоколадне волосся. Ловлю її плавний помах руки, коли тонкими пальцями з ідеальним манікюром вона прибирає пасмо, яке вибилося iз зачіски.

Ось же, млин фіолетовий, в ній зовсім немає вад.

Крім однієї — вона зла.

Ну і що? Свят все одно любить свою холодну красуню.

Переводжу увагу на себе. Повсякденний спортивний одяг — ясно все, не на бал збиралася. А мої руки? Боже! До такої міри вже звикла до слідів фарби, що вїлася і яку тільки жорсткою мочалкою ввечері змити вдається, що спокійно розгулюю серед людей як нечупара.

Через роботу з глиною коротко зістригаю нігті. За останні півроку тільки раз згадала нафарбувати лаком, перед Днем народження Лери.

Підсумок плачевний: я — Попелюшка, яка ніколи не стане принцесою. А Христя не була і не буде Попелюшкою, вона народилася ідеальною.

— Дитинко, тобі пора серйозно задуматися про зовнішній вигляд, — повчально вимовляє Христя, повертаючись до нас.

Я в шоці ховаю руки за спину. Ось же сором! Помітила!

— Більше мені ні про що, крім вигляду, думати не треба? — огризається нервово Лера, і я розумію, що слова принцеси не про мене були. — Сама ж я не в змозі розібратися без твоїх підказок, — сердито додає вона, не маючи наміру здаватися.

— Ах-ха... яка ж ти смішна, дівчинка. Подорослішаєш, ще спасибі скажеш. У твоєму віці пора б розуму набратися, але поки, як я зрозуміла, цей процес призупинено, — гмикає від власної важливості. — Пропоную реальну допомогу в своєму салоні, Лера. Ну справді, навіщо молодій дівчині так псувати себе жахливими дредами?

— Якщо я буду під кожну подружку брата підлаштовуватися, то скоро сяяти почну, як мідна каструля, — не спускає зауважень холодній стерві подруга.

Переводжу погляд з однієї на іншу, поки вони обмінюються образливими словами і докорами, і не помічаю, як близько посунувся до мене Свят.

Відчуваю його подих біля вуха і в ту ж мить мої руки за спиною накривають його великі долоні. Він розкриває мої стислі в кулак пальці і витягає вперед.

— Не варто цього робити, маленька, — шепоче на видиху, і нехай я ставлюся до завзятих мрійниць, але так тепло і по-доброму він на мене ще не дивився.

До слуху продовжують доноситися діставання Христини по частині моралі для бідної Лери, а мені здається, що я здійнялася під стелею і приземлилася на довгому плафоні.

Свят не соромиться моїх рук і називає мотлох — шедеврами. Як би я мріяла зустріти когось схожого на нього, без всяких Христь або інших красунь. У Свята немає брата близнюка, тому мої мрії залишаться тільки мріями. Тим більше, мало шансів в реальності близнюку зацікавитися мною для серйозних стосунків.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше