Глава 19

Свят

Аня завмирає, дивлячись на сцену широко розплющеними очима. Беру її за руку, а вона навіть не помічає цього, продовжуючи вдивлятися в небезпечні трюки майстра вогняного шоу.

Звичне “ах-х” зривається з її губ і я розумію, що факір досяг бажаного ефекту. Стискає міцніше мою долоню тонкими пальчиками. Клуби диму, випущеного з рота, розсіюються, і маленька висмикує руку.

На зміну факіру, який збирає свій реквізит, Лев вмикає голосніше музику і дискотека триває. Дівчата тут же збіглися в центр майданчика і почали стрибати під швидкий музичний ритм. Не встиг озирнутися, Ані і сліду не залишилося.

Перед тим як піти в натовп, мені хочеться подивитися на неї з боку. Беру зі столу склянку з віскі і встаю навпроти танцмайданчика. Різнокольорові вогні прожекторів ведуть окреме життя. Підстрибують, кидаються з боку в бік і обпадають на тіла танцюючих, повільно розчиняючись на зміну новим танцюючим вогням.

Не підозрюючи про мою увагу, Аня розслаблено віддається танцю. Похитуючи стегнами в вузьких джинсах, ловить потрібний ритм. Коли вона піднімає руки, блузка ковзає вгору і проектує збуджуючі картинки перед очима. Чорт. Я реально хочу закинути її руки за голову на великому ліжку, і відчувати, як маленька ловить ритм, але тільки піді мною...

Заливаю залишок віскі в себе і підходжу до майданчика.

На моєму шляху з'являється насуплений Костя.

— Свят, ти не проти, якщо я заберу ненадовго малявку?

— Проти! — обриваю його, не замислюючись. — Знаю, я твої підкати. Є у мене шанс чи ні. Пофіг. Бачити її з тобою не хочу. Тільки спробуй влізти!

Костя замість того, щоб відвалити в сторону, посувається ще ближче, і кричить на вухо, перебиваючи музику:

— Ти хворий? Який нахрін шанс з рідною сестрою? Сходи до цього... до психолога.

Відмотую розмову назад. Ім'я він не називав. Стоп. Так він про Лерку питав?

Відлягло.

— Та без проблем.

Навіщо йому знадобилася Лера, мене мало хвилює. Знову щось накоїла. Образити Костя її не зможе, скоріше навпаки сестра дістане друга.

Разом підходимо до танцюючих подружок. Аня помічає мене і уповільнює рух, ніби бачить перед собою грізного начальника. Невже в її очах я виглядаю схожим на сноба? Пропускаю стиснуті губи без уваги і встаю якомога ближче.

Костя нависає над сестрою, слів не розібрати на відстані. Вона махає головою, але дає вивести себе з кола танцюючих.

Далі думки про них обриваються разом зі зміною пісні. Знаю, що все одно відмовить. Тому, не питаючи, різко підхоплюю за талію і випадково, не розрахувавши, притягую до себе одним рухом, прямо в пах. Мені не треба чути її ахання і так зрозуміло, що я в її очах тепер ще й ведмідь на додачу до козла.