Глава 27

Аня

Тільки піднялася до себе, в першу чергу заглянула в телефон — ого-го скільки повідомлень від Лерки.

Після нашої відвертої розмови більше не ризикую довірою подруги і тому ще до побачення поділилася подробицями нашого зі Святом примирення. Лера вищала від щастя, коли дізналася про позбавлення від Христі. І, ніби не могла повірити, по три рази все перепитувала, поки стрибала на ліжку. Мене ж переповнювали дещо інші емоції...

Кричати не хотілося, як і стрибати. Після того як Свят пішов, особливо виразно відчула музику всередині себе, таку легку і романтичну. Серце співало, і подумки я крутилася від щастя. Недосяжний крижаної принц став ближче, зруйнувавши бар'єр між нами. При думці про нього більше не стає холодно від страху через свої неконтрольовані почуття. Зараз мені тепло, гаряче, спекотно і... я витаю над хмарами, розправивши гордо крила.

Свят — мій!

І нехай закохана я одна, але хіба не це щастя — бути разом з коханим?

Набираю мисливиці до подробиць по відеозв'язку.

— Нарешті! — відповідає Лера через пару гудків, дивлячись на мене палаючими від цікавості очима, — Думала, тебе вже рятувати бігти. Як все пройшло? Тягнув кудись, ну ти зрозуміла? — торохтить безперервно, видаючи одне за іншим питання.

А я дивлюся на неї і очам своїм не вірю — повернулася моя минула Лерка. Ну, як повернулася, скоріше стала собою. Більше немає помаранчевих дредів. Горіхове з легким рудуватим відтінком волосся, злегка завиваючись, спадає на плечі.

— Якби не твої нескінченні питання, подумала б, що помилилася номером.

— Давно пора було це зробити, — струшує блискучими кучериками. — Ти давай мені розповідай, не переводь тему, бо я ж вся знервувалася.

Зрозуміло, що спати б вона без мого дзвінка вже не лягла.

І я прекрасно розумію Лерине занепокоєння, адже я, як і вона, вважала Свята виключно вітряним красунчиком. Зараз мені дуже-дуже хочеться думати, що він змінився. Адже музика не стала б просто так звучати в моєму серці? І та увага, якою він оточував мене. А ще квіти! Мені ніхто з чоловіків, крім дідуся, не дарував квіти...

— Ні, нікуди не тягнув, — прикриваю очі, згадуючи найкращі миті вечора, Лера, дивлячись на мене, хихикає, — Свят приїхав за мною без машини. Ми багато гуляли пішки по центру, базікали про все на світі, потім спустилися вниз до набережної. А там вогні, музика, шум хвиль, і багато таких же, як і ми парочок, і все так... так... чарівно. І ще ми там, ну...

— Цілувалися і обіймалися! — підказує продовження Лера з посмішкою до вух. — Як же все мило у вас. А далі що?

— Потім Свят там же, на набережній, привів мене повечеряти в італійський ресторан. Відчула себе ніяково. Мені якось ближче піцерії, а там я уявляю, які ціни величезні. В результаті Свят, посміявся над моїм вибором чашечки кави і замовив багато страв. Назви не питай, пам'ятаю тільки, що була паста, закуски, салати та десерти. І на очах офіціантів поривався кілька разів нагодувати, бо я худа. А як на мене, так нормальна. Хіба ні?

— Ну відгодувати тебе б не завадило, сама ти частенько забуваєш про їжу, — стала на бік брата Лера, вона найчастіше і нагадує мені, крім бабусі, що люди повинні регулярно харчуватися.

— Ой, найголовніше, мало не забула, — підношу телефон до квітів і воджу їм вгору-вниз, щоб подруга добре розглянула, — Лерка, мені ще ніколи не було так класно.

— А уяви, як мені, коли люблю вас обох, і брат почав стрімко підніматися в моїх очах. Ехх... хотілося б попередити тебе бути обережнішою і не поспішати, але я ж не в змозі зупинити потяг, який мчить на повному ходу. Залишається сподіватися, що далі все так буде у вас так само гладко і романтично. В іншому випадку... – затинається, і не договоривши трясе головою, — Ні, не хочу про це думати, буду просто сподіватися на те, що все у вас складеться.

Мені теж найменше хочеться думати, загадуючи наперед. Якщо я тоді не в змозі була протистояти самій собі, то що говорити зараз, коли мій коханий назвав мене своєю дівчиною.

Ще трохи балакаємо, і мене починає хилити в сон. Домовившись, що Лера завтра приїде до мене і ми ще поговоримо, закінчую виклик. Подумати тільки! Знову сьогодні сталося диво з див, і симпатична руда дівчина купила весь мій товар, звільнивши для мене завтрашній день. З думками про те, як ми з Лерою проведемо вихідний, і які фільми подивимося, побігла в душ.