Розділ 6

–Я бачив, що ти не спиш, тому не прикидайся–викрив мене Влад

–Навіщо ти прийшов так пізно?–я повернулась до нього лицем

–Щоб подивитись на тебе–з посмішкою відповів він

–Чому?

–Бо ти мені подобаєшся

–А ти мені ні. Я люблю Алекса, тому знай, що в нас нічого не вийде.

–Зрозумів. Але знай, що ти в БУДЬ-ЯКИЙ момент можеш вибрати мене. Я завжди буду чекати. ЗАВЖДИ

–Ти ЗАВЖДИ в дівчат за один вечір закохуєшся?–з неприхованим сарказмом спитала я

–Ні. Лише в тебе–посміхаючись сказав він

–Угу. Все. Я хочу спати. Іди до себе

–А якщо не піду, то що?

–То я покличу Алекса і тобі буде дуже весело

–Все-все. Іду–досі з посмішкою він встав і вийшов–Надобраніч, сонце

–Ой, іди ти

Зранку все було як завжди, ну окрім присутності гостя. Коли ми приїхали до школи, то попрощавшись з Владом,  взялися за руки. Льошка нарешті спитав:

–Будеш моєю дівчиною?

–А хіба я ще досі не твоя дівчина? –усміхаючись відповіла я

Коли ми зайшли в клас разом, навіть ніхто не здивувався, але цікавість горіла в очах кожного однокласника. Лише Таня дивилась зневажливо, з ненавистю.

На уроках я сиділа з Алексом, на перервах ми теж були разом. Ну і з Катею також. Таня відлучилась від нашої компанії, бо Катя підтримала мене, за що я була їй дуже вдячна. Шкода, що все так вийшло, але що ж зробиш? Зате тепер у мене є хлопець. Уххх. Після школи ми з Льошкою заїхали в піцерію. На моє здивування він обожнює ті ж суші, що й я. Коли ми поїли, то вирішили ще трохи прогулятися парком. Ми катались на гойдалках, їли морозиво і просто веселились, як малі діти. Це все було просто ЧУДЕСНО. Здається, я зрозуміла, що означає щастя–просто бути з людиною, яка робить твоє життя яскравішим, насиченішим, додає в нього сенс. Люблю його ❤️
Коли ми приїхали додому, було вже досить пізно, але уроки ніхто не відміняв. Як-небудь ми зробили домашнє і, змучені, пішли спати. Зранку він завіз мене до школи, але сам не пішов, бо «треба було до батька з‘їздити». Я сиділа з Катею. Як же добре мати справжню подругу. А от Тані не було. Цікаво, чому? Хоча, це вже не моя справа. Після уроків батько Каті підвіз мене до Алекса. Самого Льошки вдома ще не було. Я зробила домашнє. Своє і його теж. Мені не важко) потім вмикнула кіно. 

23:17 мені прийшло повідомлення, яке мене розбудило. Класно я фільм дивлюся. Там було написано:

«А я ж казала»   і прикріплена фотографія, де Льошка обіймає і цілує Таню. Як він міг? З батьком справи значить. Ну все. Начувайся. Я набрала Влада. Він приїхав по мене і ми поїхали кудись. Мені було байдуже. Мене зрадив мій коханий хлопець. Ми навіть дня офіційно не позустрічались. Класні перші відносини, що тут ще скажеш. Влад привіз мене на ту багатоповерхівку. Атмосферне місце він вибрав. Ми забрались на дах і милувалися зорями. А по моїх щоках градом текли сльози. У Влада рукави худі було цілком і повністю мокрі. Як раптом в мені спалахнула така ненависть до всього, що я поцілувала його. Це буле також приємно. Емоційно, чуттєво. Він підхопив мою ідею і почав все наполегливіше цілувати мене. Тепер я ненавиділа саму себе. Поцілунок мені сподобався, але метеликів у животі я не відчула. Ех, Алексе... Навіщо ж ти розбив моє серце? 

Влад відвіз мене до Льошки, щоб я забрала речі. Коли я приїхала Алекс був удома. Він мовчки кинув мені під ноги сумку з моїми шмотками і кинув:

–Забирайся, ****
–Взагалі то це я маю ображатись. Ти перший мені зрадив, покидьок! –зі сльозами в очах закричала я

–Так, звісно. Немає мені що робити. А я ж любив тебе. А ти, нічим не краща за інших.Тобі лише гроші і потрібні! Вали звідси до Влада. Він же багатший!
–Та як ти так можеш! Ти досі нічого не зрозумів! Які гроші? Господи, навіщо я любила тебе?–я в розпачі забрала сумку і повернулась, щоб вийти, як раптом він схопив мене за руку і розвернув до себе, як тоді в клубі. І просто мовчки обійняв. Я обійняла його у відповідь. Ненависть–кохання? Чи кохання–ненависть? 
Здається, ми стояли так задовго, бо зайшов Влад і, м‘яко кажучи, очманів від побаченого.

–Та ти здуріла, чи що? Він же з Танькою цілувався! Я сам бачив! Ой–до Влада дійшло, що він сказав лишнє

–То це ти фотографував?–спокійно запитала я

–Ну я. І що з того?

–Нічого. Класний ти друг, Влад. Колишній друг–відповів Льошка–А тепер вали звідси, щоб більше не наближався ні до мене, ні до Діни. Зрозумів?

–Угу–сумно пробурмотів він і вийшов. Через хвилину почулося гуркотіння двигуна. 
–От і все. Хоча зачекай. Дай вгадаю: Таня придумала, що я з тобою через гроші?–сказала очевидне я

–Угу. І фотку надіслала, де ти з Владом цілуєшся. Треба тепер мені новий телефон купити. Старий не витримав моєї злості–посміхаючись сказав він–Сподіваюсь, що ти все ж таки залишишся жити зі мною.

–Ну звичайно! Тепер ти мене ніяк не позбудешся! –посміхаючись відповіла я. І знову поцілувала його–Я люблю тебе

– А я тебе ❤️