29.1

На дворі лише світає, а я продовжую милуватися Юлею. За цілу ніч вона майже не зімкнувши ока. А зараз кохана солодко сопить під боком не підозрюючи, які емоції викликає у мене її розслаблений вигляд. Темне волосся розсипане на білосніжній  подушці і рожева щока підперта маленькою долонькою. Хіба буває щось прекрасніше за кохану дівчину, яка мирно тулиться до чоловічого тіла ?

Дивлячись на Юлю, розумію,  що в ній все моє життя. Ця дівчина стала моїм першим і єдиним коханням. Жодна жінка чи дівчина не приваблювала мене так, як Юля. На фоні просто жахливого минулого ми разом намагалися будувати стосунки. І нам вдалося.

 Мені вдалося відігріти її холодне серце. Я підбирав потрібні слова, готував сюрпризи і при першій можливості  казав, як сильно її кохаю. Та це все дрібниці порівняно з тим  який подарунок зробила мені, кохана. Після усіх страждань,  які їй довелося зазнати з моєї вини, Юля довірилася і повірила мені. Покохала мене ! Сьогоднішня ніч найкращий доказ її довіри і кохання до мене.

Саме завдяки мені і моїм друзям дівчина три роки горіла у пеклі. Тихо страждала замкнувшись у собі. Але тепер це все позаду.  Юля надзвичайно сильна дівчина і я пишаюся нею.  Решту свого життя обіцяю оберігати, захищати і безмежно кохати цю дівчину. В мене виникло  відчуття ніби мені вдалося розв'язати непосильну задачу, здолати не підйомні бар'єри і знайти своє щастя. Наше щастя !

  Чомусь саме зараз я згадав мамині слова. На прикінці свого життя вона просила мене стати достойним чоловіком. Таким, щоб вона навіть з неба могла пишатися мною. Саме мама навчила мене боротися за свої переконання й досягати своєї мети. А моєю метою було заслужити прощення та довіру коханої дівчини. Думаю, що мені це вдалося і моя мама де б вона зараз не була, почувається гордою та щасливою за мене, бо нарешті я став таким, яким вона завжди хотіла мене бачити.

Я з насолодою наповнив легені ранішнім, чистим повітр'ям і обійняв Юлю. Кохана заворушилася і сонно привідкрила одне око. Моя дівчинка скинула з себе залишки сну і з цікавістю глянула на мене.

--- Доброго ранку, коханий ! Чому у тебе такий дивний вираз обличчя ? --- солодко потягнулася моя дівчинка.

--- Просто я дуже закоханий та дуже щасливий, Юлю. Учора ти зробила мені найкращий подарунок, який лише може отримати чоловік. Дякую, кохана ! 

--- Я теж  дуже щаслива, що ти в є у моєму житті, --- посміхаючись муркотіла кохана.

--- Ще не передумала виходити за мене заміж ?

--- Ні ! Ти лише мій. І ділити тебе чи віддавати комусь  розкішного чоловіка я не збираюся.

--- Юль, я тут подумав, що саме час сповістити нашим рідним про наші плани. Уявляєш, як ми ощасливимо їх, нашою новиною. І знаєш я тут ...  ще вирішив, давай не будемо затягувати з одруженням. 

--- Ну, ... моя мама точно розцілує тебе від радості, а от, що скаже Сергій Михайлович навіть не уявляю. 

Я трохи хвилювалася з приводу розмови з колишнім директором, який найближчим часом має стати моїм свекром. Мабуть, найбільше гарячкувала через те, що не одобрить вибір сина. Все таки Влад завидний жених, а я ... проста, замкнута у своїх комплексах дівчина з купою дивних пліток за плечима. 

--- Я знаю, що ми маємо сказати нашим рідним про свої плани одружитися, але ...

---  Юль, ти що боїшся мого батька ?

--- Ну, ... не те що боюся, просто не знаю чи йому сподобається наша новина.

--- Я впевнений, тато буде в захваті. Він давно мріє про онуків. І те,  що наш Сергій Михайлович  зрадіє  в мене не має жодних сумнівів. Давай краще приймемо разом душ і ...

--- Владе, якщо ми підемо разом, то навіть до обіду не виберемося з дому. Не забувай, що нам сьогодні  потрібно ощасливити Сергія Михайловича і мою маму. Ти хоч казав йому, що ми живемо разом ?

--- Сьогодні скажу, ... --- невинно відповідає. ---  Ти біжи першою в душ, а я приготую нам кави. 

Прийнявши на скоро  душ я довго сувала вішаки у шафі, вагаючись, що краще одягнути. Вирішую, що марсалова сукня буде більш  доречною ніж діловий костюм. Десять хвилин і я майже готова їхати. Ще б десь свої страхи загубити дорогою до будинку майбутнього свекра.