32

Глава 32

Сьогодні  один з самих найщасливіших днів у моєму житті. Я стала дружиною Влада. У присутності гостей ми обмінялися клятвами вірності та обручками. Перший поцілунок, перший танець у шлюбі були просто неймовірно  милими. Влад поводився зі мною так, ніби я для нього найбільша та найдорожча цінність у житті

. Хоча я кожної секунди  відчуваю, що саме так і є. Мені дуже подобається бути дружиною Влада і не важливо, що я стала нею лише годину назад. Я безмежно вдячна чоловікові,  що він допоміг мені народитися заново, оновити себе,  розв'язати вузли минулого і рука об руку іти у прекрасне майбутнє. А я впевнена, що все саме так і буде. Ми розпочали нове життя в якому буде все те про що я  так мріяла. А це --- сім'я та діти! Наші з Владом діти.  Для початку хотілося б донечку, точну копію Влада. З такими ж темними і глибокими очима.

 Першими нас привітали моя мама і Сергій Михайлович. Вони приготували нам цілу купу побажань та пропозицій, які ми обов'язково обговоримо уже, як родина. 

Далі були Олена та Ярослав  з якими ми доволі тісно здружилися і яких випередили з весіллям. Тому що  Оленка твердо вирішила, що не виходитиме заміж за чоловіка який поведе її до вівтаря  з тростиною у руці. 

Раптом Влад стиснув мою руку і обійняв за талію. Чому він вмить став таким напруженим? Повернувши голову до нього я побачила ... Дена Власова з оберемком блідо  рожевих троянд. Він  прямував просто до нас. Може варто було попередити чоловіка, подумала я, побачивши, як його руки стиснулися в кулак. 

--- Привіт,  ... вітаю з одруженням. Сподіваюся це у вас на все життя. 

Ден вручив мені квіти й потис руку. Глянувши на мого Влада, гордо промовив: 

--- А ти не дивись на мене так, ніби знову збираєшся натовкти мені пику. Між іншим  мене твоя дружина запросила. 

 Влад глянув на мене величезними від подиву очима,  не розуміючи, що відбувається. 

--- Коханий мій, я пробачила Дена і запросила на наше весілля. Я знаю, що у глибині душі ти мріяв про це. Ви ж друзі з дитинства. Може нарешті потисните один одному руки? Сподіваюся, що я не перетворила сюрприз на скандал. Ну ж бо хлопці, ... я чекаю ...

Кілька секунд Влад розгублено кліпав очима, а потім нарешті потис другові руку. Ден по-братерськи обійняв його. До них приєднався Ярослав і я вкотре переконалася, що зробила все правильно.

 Можливо хтось подумає, що ці негідники  не вартують другого шансу, але я вважаю по-іншому. Ці троє далеко не ідеальні, але їх об'єднує дружба дитинства. У кожного з них своя історія, яка зробила їх такими, як вони є.   У кожному з них є щось хороше. Просто має бути поряд той хто зуміє це розгледіти, хто може знайти в собі сили ... пробачити ...

--- Я знав, що ти в мене неймовірна жінка, але такого я точно не очікував від тебе. Дякую, кохана  ... за те, що ти є у моєму житті. 

Влад припав до моїх губ, а за нашими плечима лунало <<гірко>>, та насправді про ще більш солодший поцілунок годі мріяти.

                                              ЕПІЛОГ 

31 грудня.

Уже три дні минуло, як ми з Владом одружені. Сказати, що я щаслива це нічого не сказати. Весь страх і біль залишилися далеко позаду. Моє серце наповнене радістю, коханням і наближенням Нового року. У нашому домі мерехтять  яскраві вогні гірлянд. На ялинці виблискували різнокольорові  іграшки. У каміні потріскує вогонь. Пахне хвоєю, мандаринами  та невимовним щастям. Спостерігаючи за вечірніми вогнями міста з вікна нашої квартири  тихо дякую Богу за все, що було у моєму житті. За всі злети та падіння, за сльози та сміх, за страждання, які мені вдалося пережити і за коханого чоловіка який у всьому цьому приймав активну участь. За все це я отримала фантастичний подарунок --- кохання в нагороду. 

Коханий підкрадається зненацька, обіймає за плечі й ніжно цілює у шию згорнувши у бік волосся. Я бачу наше відображення у вікні. Красиві! Обоє у білих светрах та новорічних шкарпетках. Такі милі, а головне щасливі разом. 

--- Кохана, поквапся! Залишилося не так багато часу до Нового року. Мені зовсім не хочеться проґавити бій курантів. 

Я усміхнулася своєму чоловікові теплою та ніжною посмішкою, наповненою щирим коханням та ніжністю.  

--- Коханий, мій Владе не квап годинник, наша казка лише розпочинається. У нас все життя попереду. Щасливе життя разом з купою приємних сюрпризів.

                                            Кінець

*****                    

Привіт! 

Історія Влада та Юлі завершена. 

Дякую усім хто був зі мною та героями. 

Хто бажає дізнатися, як складеться їхнє життя в майбутньому запрошую до історії Дена Власова. 

Книга має назву Проти течії.