Кохання всього мого життя

Глава 37

Після нашої зустріч, пройшло кілька тижнів. Влад приїздив до мене на вихідних. І ми знову гуляли по своїх улюблених місцях. Борис також приїздив до Марини і тепер у нас були дві закохані пари.

Вечір знову опустився на землю. Я чекала Влада, який повинен був приїхати до мене. Хвилювання з кожною хвилиною ставало ще сильнішим. Він подзвонив і я вийшла на вулицю, щоб його зустріти.

  • Привіт! – він підійшов і обійняв мене. – Я так сильно скучив за тобою, тиждень був для мене, ніби рік.

Мої очі світилися від щастя. Я пригорнулася до нього. Він палко поцілував мене.

  • Куди сьогодні підемо? – запитала я.
  • Я хотів би, щоб ти познайомила мене зі своїми батьками, якщо ти не проти?

Він подивився на мене. Це була несподіванка, адже я була ще до цього не готова.

  • Не знаю, що тобі відповісти.
  • Я кохаю тебе і це серйозно. Тому, нехай вони знають з ким зустрічається їх донька.

Нехай буде так.

  • Почекай мене тут, я підготую їх, добре.

Влад поцілував мене. І я зайшла в будинок. Мама з татом були у вітальні. Вони помітили, що я ввійшла.

  • Доню, щось сталося? – запитала мама.
  • Мамо, тату! – я подивилася на батьків. – З вами хоче познайомитися мій Влад. Пам’ятаєш мамо, як я тобі говорила, що коли зустріну свого принца, то обов’язково тебе з ним познайомлю. Ось час і настав. Тільки не хвилюйтеся, будь ласка. Ми тільки зустрічаємося, але це моє перше і останнє кохання. Я впевнена у цьому.

Мама з татом подивилися на мене, зрозумівши, що їх дівчинка вже виросла. Нічого вже не вдіяти! Мама пішла на кухню, щоб приготувати чай, а тато, підійшов до мене і сказав, щоб я запрошувала майбутнього зятя.

Я вийшла на вулицю, ще раз запитала у Влада, чи впевнений він у своєму рішенні. Він кивнув головою, дістав коробку цукерок і ми зайшли до будинку.

  • Мамо, тату, знайомтесь, це – Влад. Він підійшов до тата і пожав йому руку, а маму – поцілував у щоку.
  • Дуже приємно з вами познайомитися! – промовив він.

Ми сіли за стіл. Мама приготувала чай, розкрила цукерки і розпочалася сімейна розмова. Я не могла відвести від нього свого погляду. Він впевнено тримався, розумно відповідав на всі запитання тата. Мама лише поглядала на нас. Чи була я щаслива в цей момент? Так.

Вечеря закінчилася і я пішла провести Влада.

  • До побачення! Дякую за знайомство! – промовив він на останок.
  • І тобі дякую, що не злякався такого знайомства! – відповів тато. – Тепер, я точно знаю -  моя донька у надійних руках.
  • Бувай, Владику! – сказала мама.

Вийшовши з будинку, ми видихнули.

  • Ну ти і викинув. Не очікувала від тебе такого. – промовила я.
  • Чому? Чи ти думала, що все у нас не серйозно? – він суворо подиви вився на мене. – Ти моя, навіки! І тепер, без тебе ніяк.

Я палко поцілувала його. Він губами ніжно доторкнувся до моєї шиї.

  • Кохаю, тебе, моя принцесо! – прошепотів він.
  • І я, тебе!

Ми розійшлися, аби завтра знову зустрітися. Тепер я точно знала, що він кохання всього мого життя!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше