Кохання всього мого життя

І на закінчення...

Сьогодні наш випускний. На вулиці було сонячно. Небо було чисте, немов сльоза. Я не думала, що піду на випускний, але коли весь клас прийшов до мене, щоб запросити, я – погодилася. Обравши собі ніжно – блакитну сукню, зранку зробили у перукарні зачіску, і я в повній готовності йшла з батьками до школи. По дорозі, ми зустріли Маринку з її батьками і всі разом попрямували.

Всі випускники зібралися для фотосесії. Ми весело згадували шкільні роки. Трохи було сумно, адже більш такого безтурботного життя вже більше не буде. Але це життя. Всі ж колись повинні подорослішати. Я зателефонувала до Влада, аби його привітати також. Тільки він не відповідав. Я подумала, що він залишив телефон вдома.

Нас всі закликали до актової зали. Зайнявши місця, ми чекали вручення атестатів. Я наполегливо працювала, тому отримаю відмінний атестат.

Хвилювання зашкалювало. Всі по черзі виходили на сцену. Ось назвали і моє прізвище. Я вийшла на сцену. Подивилася на батьків і сльози покотилися по обличчю. Мама плакала, а тато цілуючи її, заспокоював. Я опустила голову, щоб не впасти зі сходинок, коли спускалася. І піднявши голову, побачила Влада, який ніс мені величезний букет червоних троянд. Я була спантеличена. Але чому він тут? Як же його випускний? Але, подивившись на нього, я зрозуміла, що у нього стрічка – випускника на костюмі. Потім, він мені розповів, як вони домовилися, щоб йому бути на випускному з нашим класом.

  • Вітаю, принцесо! – він подарував мені букет і поцілував у щоку. Я посміхнулася і ми присіли на свої місця.
  • Ти сьогодні дуже красива! – прошепотів він мені. – Я просто не можу відвести від тебе очей.

Я засоромилася. І так випускний продовжувався. Після вручення атестатів, ми пішли до банкетної зали. Весела музика лунала у залі. Вмостившись, ми почали святкувати. Настрій у всіх був піднесений, нікому не було сумно. Далі ми танцювали, танцювали. Влад не відпускав мене ні на мить. Завжди був поруч зі мною. Це помітила Ірина Геннадіївна. По її виразу обличчя, я  розуміла, що вона була незадоволена, але тепер мені було просто начхати.

Випускний добігав до завершення і ми всім класом пішли зустрічати сонце. Ми були на тій же галявині, що і тоді, коли перший раз Влад мене провів додому. Хлопці розпалили багаття. Тепер можна було і випити чогось міцнішого за сік. Всі підняли свої налиті келихи і випили за початок дорослого життя. Влад дістав гітару. І ми всі співали улюблені пісні.

Сонце вже виднілося за хмарами, а ми ніяк не могли розійтися. Теплу ніч, змінив холодний ранок. Влад підійшов до мене і я потягнулася до його теплого тіла. Він огорнув мене своїм жакетом і ніжно поцілував.

  • Кохаю, тебе, моя принцесо. І буду кохати до віку!

Я поцілувала його. Зійшло сонце і ми, розпрощавшись всі попрямували додому. Так закінчилося моє шкільне життя. Але це ще не кінець, а лише початок. Я вірю, що у нас з Владом все, ще попереду. Адже, він кохання всього мого життя, а я – його!

 

Р.S Здійснилася моя мрія. Влітку я поступила до медичного університету. Але, це ще не все, адже Влад також вирішив стати лікарем. Тому, ми будемо вчитися разом на одному факультеті. Хоча, він вирішив стати хірургом, а я – педіатром. Але це навіть на краще. Тепер я по – справжньому щаслива!

Кінець

Шановні читачі! Ось і закінчилася прекрасна історія кохання Поліни та Влада. Пишіть свої коментарі чи сподобалася вам ця книга чи ні. Буду чекати ваших відгуків!З наступаючим Всіх Новим Роком та Різдвом Христовим!                                                Ваша Ната Мрійлива

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше