Кохання з ароматом ванілі

Розділ 24. Романтична подорож. Софія

Я сиджу в літаку біля вікна, дивлячись на краєвиди, які видніються крізь хмари. Рост мені нічого не сказав, про те куди ми летимо, але сказав що там ми відсвяткуємо моє день народження. З такими думками я заснула на плечі у Роста.

 

Крізь сон я відчуваю що мене хтось цілує, прокинувшись я побачила Роста і пасажирів, які виходять з літака. Оце так! Цілий політ проспала.

 

- Вставай, сонце, час виходити. – Сказав Рост із усією ніжністю в голосі.

 

Вийшовши із літака, я зрозуміла що ми у Франції, бо французький я знаю, цікавилася ним в школі, а потім і в університеті, а тут кожен другий розмовляє французькою.

 

- Ми що, в Парижі? – Здивовано запитала я, дивлячись на Роста.

- Так. Проведемо тут тиждень. – Сказав Рост і поцілував мене в носик.

 

Через півгодини ми вже були в готельному номері. Прийнявши душ після перельоту, ми з Ростом пішли гуляти по Парижу.   

 

В перший же день ми вирішили придбати сувеніри для своїх близьких, бо я чомусь так думаю, що потім нам буде не до них.

 

Після тривалої прогулянки ми вирішили поїсти, зайшовши в маленький ресторанчик, неподалік готелю, в якому ми зупинились. Рост пішов робити замовлення, а я вже точно знаю що саме я буду їсти через п'ятнадцять хвилин.

 

Поки ми з Ростом обговорювали весілля Аліси та Дані, нам принесли замовлення.

 

- Дві порції крем-супу з морепродуктами, два салати «Цезар», два лате з кокосовим сиропом та два шоколадних круасани. – Сказала французькою дівчина.

- Дякую. – Теж французькою відповіла.

 

Саме про цю вечерю я і говорила, у нас з Ростом співпадають смаки в їжі, тому я не переймалася, коли він робив замовлення без мене.

 

- Ти знаєш французьку? – Здивовано запитав Рост.

- Так, трохи. – Відповіла я, жуючи салат. – А як ти робив замовлення?

- О, я теж знаю французьку, це одна із моїх улюблених мов. – Відповів Рост.

- А ти мені повіриш, якщо я скажу, що в школі і в універі я вчила цю мову, бо вона мені шалено подобалась? – Запитала я, і це було щирою правдою.

- Ще й як повірю. – Засміявшись сказав Рост.

 

Після смачної вечері, ми попрямували до готелю. По приходу, ми змучені та щасливі вклалися спати.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше