Епілог

Через рік

Софія

За останній рік наше життя змінилося кардинально. Ми з Ростом одружилися на узбережжі Тихого океану, на святі були наші батьки, Аліса з Данею та Аля з Давидом. У Мії та Ельдара не отрималось приїхати особисто, тому вони були з нами через відеозв’язок. До речі, з Ельдаром ми порозумілися, і вже півроку він зустрічається із дівчиною Міланою. Через тиждень після весілля Аліса, Даня, я і Рост переїхали жити до Каліфорнії. Даня з Алісою купили будинок поруч із нашим з Ростом. Так як хлопці частенько затримуються на роботі, ми з сестричкою гостюємо одна в одної по черзі. Кав’ярню, з якої все почалося, ми вирішили залишити Марії, коли вона про це дізналася, то півгодини плакала, не вірячи тому, що тепер вона власник закладу.

Щодо мене, то після п’ятимісячної роботи над будівлею, яку мені подарував Рост на день народження, я нарешті відкрила свою дизайнерську студію. Із працівниками мені дуже пощастило. Поки в моїй команді працює шестеро людей, та це нічого, адже повноцінно студія працює лише кілька місяців. Замовлень у нас багато, тому роботи вистачає.

Два місяці тому я стала хрещеною мамою маленької Аделіни, яку народила Аля. Вона так схожа на Давида, що навіть, будучи такою маленькою, ображається точнісінько так само як і Давид. Риси обличчя, характер – все від Давида, лише очі мамині, такі ж яскраво зелені як і в Алі.

Місяць тому, поки Рост із Данею були на роботі, ми з Алісою переглядали фільм, як раптом їй стало зле. Я так занепокоїлася, що хутко викликала швидку. Так я дізналася, що скоро стану тіткою.

А вже сьогодні я тримаю такий самий тест на вагітність, і не вірю своїм очам. У нас із Ростом буде маля. Я вирішила діяти негайно. Одягнула свою найгарнішу мереживну сукню і поїхала до ресторану, аби зробити сюрприз своєму чоловікові.

Вже на місці я попросила офіціанта, щоб замість десерту, під клоше, від подав тест на вагітність, а перед десертом попросила його подати вечерю. Подзвонивши Ростові, сказала йому що чекаю на нього у ресторані, неподалік клубу.

- Привіт, сонечко! – Привітався мій коханий і поцілував мене у щічку.

- Привіт!

- Що сьогодні за свято, я про щось забув?

- Та ні. Просто захотілося повечеряти у ресторані. – Стримано відповіла я. – Замовлення я вже зробила.

Через кілька хвилин офіціант приніс замовлення.

- Дві порції крем-супу з морепродуктами та дві порції салату «Цезар». – Сказав офіціант і пішов.

Смачно повечерявши, я попросила офіціанта принести десерт. За кілька хвилин переді мною стояла тарілочка з круасаном, а перед моїм чоловіком поставили тарілку з особливим «десертом».

- Ваш десерт. – Мовив хлопець.

- Цікаво, що ж ти за десерт мені обрала? – Запитав чоловік і відкрив клоше. – Невже…. Це те про що я думаю? – Стривожено запитав Рост, побачивши тест на вагітність.

- Так. Ми скоро станемо батьками. – Із посмішкою сказала я.

Раптом мій чоловік зривається з місця, підбігає до мене і стає на коліна.

- Сонечко, я тебе так кохаю, що і словами не описати. Я найщасливіший чоловік у світі! – Прокричав Рост і кинувся до мого ще маленького животика. – Я тебе ще не знаю, а вже так тебе люблю, дитинко. – Сказав Рост моєму животику, у якому зародився плід нашого кохання.

- І ми тебе любимо, дуже сильно! – Сказала я, поцілувавши свого чоловіка.