Кохання з хижаком

Розділ 10

Настала весна. Амелія успішно закінчила навчання. Переїхавши в нову розкішну квартиру, Лія мала час на себе, на свої роздуми. Альтер залишився в маєтку лорда Джуліана, і коли вона приїздила навідувати дядька, то з радістю проводила час зі своїм вихованцем.

Йшли дні, тижні, місяці, й одного разу Амелія вирішила відверто поговорити з дядьком. Вдома його не було, тому вона знайшла лорда Джуліана на роботі. Амелія дочекалась, поки закінчиться нарада, і, зробивши йому каву, зайшла до кабінету. Лія повідомила, що хоче повернутися до маєтку Даррелів та допомогти брату Крістіана, принаймні буде намагатися. Лорд Джуліан сприйняв рішення племінниці категоричною відмовою.

— Зі мною поїде Оден, — наполягала на своєму Амелія.

— Оден мені потрібен тут. На заході назріває бунт робітників на заводі, тому він найближчим часом відправляється у відрядження, — лорд Джуліан взяв свою каву та підійшов до вікна. — Настали тяжкі часи, кожен наш крок повинен бути поміркованим.

— Ти про що?

Лорд Джуліан легко усміхнувся племінниці та присів поряд.

— Ти впевнена у своїх діях?

— Так! — рішуче відповіла.

— А як же Крістіан?

Амелія засміялась.

— Якщо ти натякаєш, чи маю я до нього якісь почуття, то їх немає. Я не закохана в Крістіана, тому моє серце не буде розбитим. Тим більше він мені допомагав, і я повинна відповісти на його вчинки допомогою.

 

Амелія зібрала речі, попрощалася з Альтером та вирушила в дорогу. Вона їхала не поспішаючи, включивши свою улюблену музику, насолоджувалась теплою весняною погодою. Голова була ясна, думки не були заплямованими якимись бідами та суперечностями. Відчувала, що саме зараз настав час повернутися додому, до маєтку її дитинства.

Амелію радісно зустрів Жан Мартін Поль та його дружина. Прийнявши ванну, вже збиралася відпочивати, як раптом почула протяжне виття. Поглянувши у вікно, побачила на вершині тінь тварини. Швидко одягнувши штани та теплий светр, закрутивши високий хвіст, вийшла на подвір’я та пішла в напрямку лісу. Довго шукати звіра не прийшлося, він знайшов її перший. Амелія відчула на собі його подих і, озирнувшись, побачила чорного вовка з яскраво-червоними очима. Лія зрозуміла, що це точно не міг бути Крістіан.

— Ліам?

Вовк наблизився ще ближче. Він не був вороже налаштований до неї, тому Амелія протягнула до нього руку та занурилася в його чорне хутро. Вовк мордою доторкнувся до її обличчя.

— Ліам, — ще раз прошепотіла його ім’я.

Наступні декілька днів вона приходила навідувати його. Поговорила з доглядальницею, таке становище вже було декілька років, він не реагував на людей, йому було на все байдуже. Амелія перейнялася добрими почуттями до нього. Їй було шкода Ліама, й вона всією душею намагалась йому допомогти.

Одного разу біля маєтку Арденів зустріла Крістіана. Він був здивований, коли побачив її. Дівчина без емоцій сказала, що вже декілька днів навідує Ліама, але доки без результатів. Крістіан зніяковів, почувши спокійний тон Амелії. Він ніяк не міг наважитися поговорити з нею, тому перша розпочала Лія.

— Крістіане, ти маєш зв’язок зі своїм братом. Можливо, ми зможемо це використати, — задумливо сказала.

Крістіан взяв її за руку.

— Амеліє, я повинен вибачитися перед тобою, я…

— Чекай, — стиснула його руку, та її очі стали срібного кольору, — я чую чиїсь думки, — схилилася, й Крістіан притримав, щоб вона не впала. Коли дівчина підняла голову, він помітив, що її очі стали яскраво-червоного кольору.

— Мені боляче, Крістіане, — викрикнула. — Я відчуваю його страждання.

Кріс швидко повів її до машини. Дівчина настояла на тому, щоб він відвіз її до герцога Ардена.

— Як ти себе почуваєш? — занепокоєно запитав.

— Вже краще, — відповіла, і її очі стали людськими.

Крістіан гнав машину, темрява згущалась над містом.

— Що це було з тобою?

— Я не знаю, — знизила плечима.

— Ліам?

— Можливо, він таким чином намагається повернутися до життя.

Герцог Джонатан Арден не очікував таких гостей, однак розповів, що коли вони з дружиною дізнались про те, що їхні близнюки мають прокляття перевертня, то довгий час шукали спосіб зберегти життя хлопчикам і навіть навчилися проводити різні магічні обряди.

— Ліам намагався зв’язатися зі мною.

Герцог Арден від здивування присів на диван.

— Із твоїм даром є спосіб повернути Ліама. Тільки це небезпечний ритуал на крові, й ти назавжди будеш з’єднана з нашою родиною.

Амелія підняла бровку.

— Якщо це єдиний варіант повернути вашого сина, то варто спробувати. Але давайте сьогодні, доки я не передумала, — серйозним тоном промовила.

Амелія не розуміла, чому Ліам за такий малий період часу став важливим для неї, але бажання витягнути його зі свідомості було великим.

— Лише лорду Джуліану не говоріть про це, — додала.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше