Мрії збуваються

За хвилину, я повернулася і вхопила свою шкіряну чорну куртку. Сонце світило зубасте, тому відчувши холодний потік повітря на своїй шкірі, згадала, що не літо надворі.

Я дійшла до цього славнозвісного театру і завмерла на вході, я була вражена величчю цієї будівлі. Все було ніби в старовинному стилі в темно коричневих тонах. Переді мною стояли мої однокласники і однокласниці, гарно вбрані в плаття, а хлопці в костюмах. Одна я була, як сторож того театру.

 Іванна Олексіївна, помітила мене і похитала головою, вона швидко взяла мене за руку і повела до вбиральні. Там я дістала добрячого прочухана за свій зовнішній вигляд, а потім промову підтримки у свою адресу. Вона сказала, що знає про Анюту і Дарка ( Анютина мама постаралась).Потім вона дістала чорний олівець і підвела мої очі чорним кольором. Зняла із своєї шиї красивий декоративний срібний ланцюжок, який складався з 3х менших і півмісяця і одягнула його на мене. Потім дістала прозорий блиск для губ, витерла кісточку серветкою і мокнула її в гель. Провела по моїх губах. 

- зтисни губи, щоб гель розподілився рівномірно.

- Так? - Запитала я, коли повторила рух за нею

- І запам'ятай! Щоб не сталося, ти повинна виглядати чудово, бо все за мить може перетворитися на краще.

Я усміхнулася, на таку до болі знайому фразу.

- Дякую вам, - сказала я , коли оглянула себе в дзеркалі, - я красуня.

- Ти красуня. Іди веселись.

По центру скупчились люди і лунала ритмічна музика, натовп перевалювався з ноги на ногу, ніби соромились.

Всі оглядали один одного та спілкувалися невеличними групками. Я знайшла комфортне містечко на великому шкіряному дивані, вмостилась зручненько і дивилась як народ відпочиває.

Коли добряче стемніло, а музика проникнула в мою кров, впіймавши ритм я пішла танцювати в коло мої однокласників. Флуоресцентні лампи освітлювати і відражали білі кольори, тому моя біла футболка, була найяскравішою. Я танцювала під музику і розчинялася в ній, моє тіло настільки розслабилось, що я мов медуза колихалася в такт.

За хвилину, увімкнули повільний танець і я направилася до свого дивану. Як раптом мене схватили за руку:

- Потанцюєш зі мною? – запитав старшокласник.

- А давай, - кивнула я і поклала свої руки йому на плечі.

Так ми крутилися в танці, а я уявляла, що це Дарк. Хлопець бережно поклав свої руки на мою талію і покірно повторював мої рухи. Музика закінчилася і він підняв мою руку до своїх губ і поцілував.

- Спасибі за танець, красуне – сказав хлопець.

- І тобі – засоромлено відповіла я.

Мені настільки сподобалась ця дискотека, що диван сумував за мною, а я тим часом витанцьовувала в центрі. Добряче втомившись, я пішла до бару за водичкою, купила 0,2 джерельної і вийшла на балкон ковтнути свіжого повітря. Я зробила пару ковтків води, поправила своє мокре волосся. По дорозі зупинилася біля величезного дзеркала, глянула і дуже сподобалась собі, мої очі були виразні, темні і щасливі. Ланцюжок вчительки виблискував і прикрашав мою повсякденну футболку.

Все, годі, я боротимусь за своє щастя. Я відповім Дарку взаємністю. Я буду щасливою.

Повернувшись до залу, танцюючи я почала шукати очима Дарка. За 10 хвилин активних пошуків, я здалась і змирилась. Ця тусовка, не для бібліотекарського крота.

І занурилась в атмосферу танцю. За хвилину мій погляд привернула парочка на вході, які хотіли зайти. О.І про щось з ними розмовляла.

- Це ж Дарк – зраділа я. – з нею, - гірко проковтнула зависший в горлі ком.

Вони зайшли в зал і хлопець почав знайомити її зі своїми однокласниками.

Мої очі наповнилися сльозами, я навіть  не могла їх контролювати, вони стікали одна за одною і капали на веселу атмосферу того театру. Я вискочила на балкон, щоб свіже повітря привело мене до тями. Мені хотілося вчепитися в Анютину спину і кричати, як тоді. Хотілося зателефонувати мамі і почути слова підтримки. Але я знову одна і тепер на 100 % впевнена, що кохаю його.

Раптом мене знов потягнули за руку і я зустрілася знов з тим поглядом, як і на початку. О.І дала мені хорошого прочухана за розмазані очі і за передчасні висновки.

- Не дозволь своїм емоціям зіпсувати собі життя. Іди і розберися у всьому. – грізно сказала жінка.

- Я не можу і вже не хочу, я й так все знаю – понуро відповіла я – викличу собі таксі, - продовжила я, знімаючи срібний ланцюжок.

- От вперте дівчисько – зупинила мене вчителька, витираючи мої чорні розводи з під очей.

Вона знов підвела мої очі, поправила волосся і натягнула ланцюжок.

- Зовсім скоро, ти будеш сміятися з цієї ситуації, але винесеш з неї хороший урок. – сказала І.О.

- Іди і дай йому шанс все пояснити, хоча пояснювати багато чого прийдеться тобі.

- Мені? Про що ви? – не розуміла я.

Більше нічого не сказавши вчителька виштовхала мене з вбиральні і стала проводжати мене пильним поглядом.

Я зайшла в центр і моє серце шалено калатало, в роті пересохло і я згадала, що залишила пляшку з водою у вбиральні, я повернулася, щоб забрати, але І.О грізно махала мені, щоб я не поверталася.

Я сіла на диван і просто віддалась тим подіям. На фоні грала повільна музика і я помітила як білі кросівки підійшли до мене, я підняла свій погляд на сині джинси і білу футболку. Оце так, переді мною стояв Дарк.

- Не подаруєш мені танець, красуне? – запитав хлопець.

Мурашки пробігли по всьому моєму тілу, тіло навіть забуло, як потрібно рухатись, лише голова кивнула, в знак згоди.

Він взяв мене за руку і потягнув в танець. Я несміливо поклала свої руки на його плечі, а він міцно обняв мою талію. Я боялась доторкнутися до нього, я була настільки напружена ситуацією, що навіть не могла насолодитися здійснившоюся мрією. Я помітила, як його дівчина спостерігає за нами і посміхається.

Посміхається. Чому вона посміхається, вона б мала бути грізною, що її хлопець танцює з іншою.