Акрополь.

Тримаю в руках брошурку і з задоволенням ковтаю кожне слово.

Екскурсія розпочнеться з відвідин станції метро, де можна ознайомитися із знахідками, які збереглися з давньогрецьких часів.

Перше що ви зустрінете, буде - напівкруглий амфітеатр в римському стилі.

Далі підніметесь  по крутим мраморним сходам до Пропилейону - парадний вхід  в Акрополь.

Слова типу богиня Афіна зачаровували своєю таємничістю.

Я дочитала брошуру і в моїй підсвідомості розігралися мальовничі картинки.

Я стояла навпроти свого відображення в дзеркалі у бірюзовому платті та хустці, яка виблискувала на сонячних променях.

- Я буду богиня Афіна - крутилась я біля дзеркала, любуючись своїм новим образом.

Я підвела очі чорним олівцем, на шию повісила ланцюжок з півмісяцем, який мені подарував Дмитро в аеропорту.

Образ довершений і можна відправлятися до епіцентру здійснення моїх мрій.

Я йшла по коридору нашого готелю, по червоному килимку, наче справжня зірка, я випромінювала впевненість та елегантність своєї дівочої вроди. Моя шкіра все ще пахла ароматами, вечірньої ванни і була шовковиста, як у немовляти. Спускаючись сходами, я уявляла себе нареченою Дарка, яка йде під вінець, хустина на голові розліталась в сторони  ніби фата. Такі собі маленькі дівочі мрії.

В холі я зустрілася поглядом з Дарком, який явно був приголомшений моєю чарівністю. Він подав мені руку, а коли стала біля них, він обняв мене за талію і сказав такі до болі знайомі слова.

- Моя маленька, ти неймовірна.

- І я тебе - сказала я, навіть не замислившись про підтекст тих слів.

Мої очі знов горіли вогниками кохання до цього хлопця. Я ніби забула про існування України, про школу, Елю і всі насущні проблеми.

МИ загрузилися в маршрутку, мама сіла біля вікна, а я поруч з нею, через прохід напроти мене, на відстані витягнутої руки сів Дарк, а біля вікна Макс. Макс був не багатослівний, постійно в навушниках с кимось розмовляв.

Рапотом мені на телефон прийшло повідомлення на Вайбер з тим відео що присилав Алекс.

Я відкрила його і побачила ту саму сцену, коли застала Дарка з Елею. Я швиденько закрила відео та подивилась на маму.

Я не розуміла, чому в такий прекрасний час повинна мучитись спогадами.

- Чому мені це? - спитала я у мами та витерла сльозу.

- Страхові потрібно дивитися в очі, навіть якщо дуже страшно - мама взяла мене за руку та знов відкрила відео.

сама зйомка була не чіткою, бо здалеку. Там Еля обняла Дарка, а він відсторонився від неї.

Потім вона знову спробувала його обняти, але він зняв її руки із себе і відштовхнув.

Потроху вона почала приближатися до оператора цього відео і схлипуючи запитала:

- Алекс, чому ти не сказав що в Дарка є кохана дівчина?

- Та я... я...

- Козел ти Алекс.

І зависли титри вікінці:

Прости Мілка, я повинен був тебе зупинити, щоб ти побачила, що Дарк тобі вірний, але я був ображений через Анюту

Прости ще раз! Подзвони йому,

- Я підняла голову і глянула на маму, яка стверджувально махала мені.

Як я могла так помилятися, картала я себе за свою імпульсивність та стільки втраченого часу.

Я протягнула руку через прохід і міцно стиснула Даркову руку.

- Пробач... -  протягнула я та міцніше стисла його руку - я загладжу свою провину.

Він лише усміхнувся і в очах блиснула сльоза, чи то мені лише здалося.

Наша маршрутка набрала добрячої швидкості і нас похитувало з боку в бік. Я нахилилася, щоб подарувати йому той самий завітний поцілунок, але не дотягувалась до нього.

Тому стала на прохід і нахилилася над хлопцем, щоб з'єднатися з його губами у вальсі почуттів.

- Доню сядь - закричала мама, яка бачила як вантажівка виїхала на зустрічну і направилась прямо на нас, але в цю ж мить...

Удар і темрява.