Кохання з минулого (життя)

Епілог

Епілог.

- Ось так все і було – розповідав мені Дарк на нашому місці тиждень по тому. А ти щось відчувала у комі? Ти бачила світло в кінці тунелю?

- Ха, - розсміялася я, - ні, світло не бачила, але була наче поруч, була в школі, але було таке враження ніби мене ніхто не помічає. Я навіть писала контрольну у Елли Петрівни, але тепер розумію, що це не можливо. Але було так реалістично, я сиділа на уроках і дивилася на дощову зиму.

- А знаєш, все можливо, - промовив Дарк, - зима справді була дощова. А що ще ти бачила?

- Ем… - протягнула я, - я бачила тебе з дівчиною.

Якась дивна тиша пробігла між нами.

- Але я не проти, я навіть рада, що хтось дбав про тебе весь цей час. Познайомиш? – запитала я.

- Вона справді про мене дбала і … О прости мене кохана, я навіть дозволив собі слабкість, поцілувати її.

- Ти такий смішний, тобі нема чого вибачатися, я справді рада, що вона скрасила твої похмурі, заповнені сумом через мене, будні.

- Міл, вона мій найкращий друг, а ти моя кохана дівчина, кохана – на все життя. Не хочу загадувати наперед, бо доля вже показала, куди котяться мої плани, тому, я хочу насолоджуватися кожною миттю, щасливою чи сумною, поруч з тобою.

Мене дуже розчулили його слова і сльози покотилися моїм обличчям.

- Не плач, кохана моя, я більше не дозволю тобі плакати, хіба лише двічі.

- Інтригант, - сказала я та витерла сльозу, - це ж коли?

- Ну як коли? На нашому весіллі? Та при народженні наших дітей.

- Це так по-дорослому – засміялась я, кохаю тебе Дарій Дмитрович.

- Хм.. – хмикнув Дарк, та обняв мене так міцно, що аж хребет хруснув. – І я тебе, моя маленька дівчинка.

 

Три роки по тому.

- Мілана, давай швидше, ще пару кудряшечок і готово.

- Еля – ти найкраща, але я страшенно хвилююся.

- Мі, ти моя найкраща подруга і скажу чесно, коли ти вийдеш звідси, ти забудеш всі свої хвилювання, він просто неймовірний і не заставляй жениха чекати, він вже чекав тебе досить довго.

- Ти знаєш, де надавити, - всміхнулась я, та поправила свою розкішну, білосніжну, весільну сукню.

Еля наділа мені фату та підмалювала губи ніжно рожевою помадою.

- Ти найгарніша наречена, яку я коли не будь бачила, - сказала Еля, та міцно мене обняла.

- Дякую лялечко і готуйся ловити весільний букет, я цілитимусь в тебе, щоб ви з Максом нас наздоганяли.

- Яка ти щедра, я подумаю над твоєю пропозицією.

- Елю, залиш мене на хвилинку, я маю зібратися.

- Звичайно. – Еля зачинила двері, а у ту ж мить зайшла мама.

Вона міцно обняла мене, і я знов  відчула себе маленькою дівчинкою і сумніви почали пробирати моє нутро. А чи не зарано? Це ж на все життя. Це ж відповідальність.

- Донечко, ти така чарівна – промовила мама, - я рада, що цей день настав і я можу бути поруч з вами. Я знаю, що ти страшенно хвилюєшся і вже завтра ти будеш прокручувати в голові, як правильно роблять дружини, як правильно смажити омлет, як правильно прасувати йому сорочку.

- Ага, я саме про це думала, я ж цього всього не вмію і напевно буду поганою дружиною.

- Ха, - засміялась мама, - ти будеш найкращою дружиною, якщо не будеш думати про це все.

- Як це? – здивувалася я.

- Сьогодні ви обоє даєте обітницю все життя бути разом в горі  і радості, а не як правильно готувати чи прасувати, пам’ятай про це. У вас на пальцях з’явиться золоте нагадування, про ваше спільне рішення, поєднати свої долі і бути підтримкою один для одного. І коли вас наздоженуть труднощі, то два колечка з’єднані одне з одним допоможуть все вирішити.

- З’єднані? Як це? – зацікавлено слухала я.

- Коли ви триматиметесь за руки, - пояснила мама. Просто будьте собою і не намагайтеся наздогнати чиїсь ідеали. Тоді ви все життя будете щасливі.

- Я зрозуміла, - міцно обняла маму я.

Ми стояли під вінцем, він тримав мене за руку на якій красувалося золоте колечко і мимоволі сльоза покотилася моїм обличчям.

- Одна – промовив Дарк.

- Що коханий? – не зрозуміла я.

- Я  давав тобі право на дві сльози, одну ти вже використала – усміхнувся коханий.

Кінець

Дякую Вам мої читачі, що прожили цю історію разом зі мною. Це була хвилююча подорож для мене, моя перша публічна робота, але мені дуже сподобалось її проживати.  Буду вдячна за зірочки, як нагороду за мої старання. Напишіть будь ласка в коментарях, чи співпали ваші очікування з фіналом? Хто найбільше сподобався? 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше