Коли душа сягає неба...

Краса Життя

Краса Життя...

Незрівнянну ні з чим особливість має краса...
Краса квітів. Краса любові. Краса надії. Краса життя...
Її бачити може лише добре серце, лиш щира душа...
Краса спокою. Краса дощової грози. Веселки на обрії краса...

Життя - прекрасне... - чується з сторін...
Життя - випробування... Чи, може, чиясь гра?
Хтось спішить його пізнати долі навзвогін,
А хтось у пошуках його сенсу час гає дарма...

Можна сенс життя шукати безкінечно.
Можна жити, лиш існуючи, про людське око.
Та життя завжди у всьому має доречність:
Сенс його - щоб просто жити й красу відчувати навколо...

Можна зранку прокинутись квіткою
І ввібрати з промічиків ніжне тепло,
А потім, вмившись росою чарівною,
Дарувати світові радість, добро...

Можна зранку прокинутись птахою,
Тою, що, вільно змахнувши крильми,
Буде повік милуватись ошатністю
Й різнобарв'ям, насолоджуючись з висоти...

Можна зранку прокинутись новою людиною,
Що зуміла прийняти красу своєї душі... 
Можна зранку прокинутись дитиною,
Що бачить в усьому лиш чарівність землі...

Та треба щодня прокидатись із вірою,
Щоб упевнитись вкотре в словах:
"Життя - не є нездійсненною мрією,
Воно - те, чого ми хочемо..." - І це його КРАСА...

***




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше