Я намалюю тобі щастя...

Я намалюю тобі справжнє щастя
Не пезлем, розпишу його словами.
Ти лиш уявою безмежною побався -
Й спіймай мій голос між думками.

Ось перший промінь грає на обличчі -
І щира усмішка народжується вмить
А ти поглянь у душу, подивись у вічі -
Побачиш, як любов там пломенить.

А потім щастячко босоніж прибіжить,
Обійме міцно-міцно "Мама!...Татко!" -
І радість випрмінює очей блакить,
А вслід приходить сонне "Доброго вам ранку!"

Ти бачиш, щастя теж людську має подібність?
Воно частинка твого серця і твого життя:
Для нас є щастям наші найдорожчі діти -
Наша радість, гордість, наше світле майбуття.

А далі щастя розквітає в теплім слові,
У кожнім дотику, у кожнім погляді очей,
Котрі завжди є випроміненням любові,
Живі батьки - це запорука щастя всіх дітей.

А потім щастя розливається в усмішці
Від сонця вранішнього, від пречистої роси,
Від різнобарв'я квітів, від пташиної пісні,
Від хмарки в небі, від вітряного подиху і від грози...

А далі щастя ллється краплями із неба
І розквітає веселковими фарбами,
Біжить струмком, сміється радісно до тебе...
Вдихни, відчуй, побач - воно між нами...

А там виблискує вже щастя у очах,
Горить в руках в умілій справі
А серце гріється і тішиться - ще б пак!
Бо щастя взяло все в свою оправу...

А щастя все ж звучить так мелодійно
І душу змушує співать й злітать до неба.
А щастя любить тишу, щоб спокійно
В картину скласти пазли - ось його потреба...

Я намалюю тобі справжнє щастя
Не пезлем, розпишу його словами.
Ти лиш прислухайсь, лиш побався -
Спіймай його поміж думками...