Коли душа сягає неба...

Я - стихія із величним іменем ЖІНКА...

Я - стихія... Я - щедра на блага земля,
Що багатством своїм всіх чарує.
Можу барвами вкрити усе навмання,
Можу геть зруйнувати всі мури...

Я - стихія... Я - вільна, як вітер, в думках,
Вільна в поглядах, діях, бажаннях...
Вмію лагідно бавитись і леліяти в снах,
А умію ввірватись торнадо нещадним...

Я - стихія... Я - незгасний навіки вогонь,
Що теплом вмить розтопить крижину.
Буду ніжно торкатися серця й долонь,
І спалю всі мости, бо не знаю зупину...

Я - стихія... Я - криштально-прозора вода,
Що напоює всіх і рятує усе від загину..
Хоч буваю спокійною, та моя течія
Навіть камінь з вогнем зруйнує безсило.

Я - стихія... Найзагадковіша в цілому світі, 
Незбагненна ніким і така дивовижна.
Я - стихія із величним іменем - ЖІНКА -
І в мені і земля, і повітря, й вода із вогнем оселились...
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше