А серце біль скував до оніміння І душу тисне у терпку печаль. Де вихід розшукати і спасіння? Коли оман розі́рветься вуаль?
Зали́шити, як є – уже не в змозі: Коротка мить мінливого життя... Невірний крок – і нам не по дорозі, Ще хибний рух – й не буде вороття.
Схопи мене, не дай піти на дно... Спини мене і втримай на плаву... Байду́жий? Та тобі ж не все одно! Я знаю: в серці почуття іще живуть.
Нехай не пристрасне палке кохання, Хай лиш повага чи міцна любов... А може, злість, роздратування? Але байдужості ще місця не знайшов...
Можливо, почуття обов'язку, чи звичка? Чи страх поринути у невідомість?.. Нена́висть, може, та образа невеличка. Усе – що в серці – твій життєвий корінь
Спини мене, не дай піти у прірву, Котра, вируючи, манить стрибнути... Зціли мене, печаль із серця вирви... Та гострий біль уже ніколи не забути...
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
