Нехай твоє життя тенетами обвите, Нехай чатує всюди підступ і обман... Повір, про наболіле треба говорити, Бо тільки так позбудешся духовних ран.
Поплач, дитинко, вилий сльози! Послухай опові́дку, що з душі. Ти пам'ятай: є за́вжди і ніколи – Тому прошу́, притримуйся межі!
В житті, немов на довгій ниві, Трапляється багато різних бід. Не думай, що завжди́ щасливі Усі, хто у́смішкою зустрічає світ.
Існує, доню, безліч пасток "золотих", Котрі лиш зовні милі й бездоганні, Насправді – то ілюзії і викривлений сміх, Щоб тільки упіймать когось в свої капкани.
Хто руку хоч би раз на дівчину підняв, Не вір, що спиниться і змінить сутність. Це від "ніколи" перший знак-сигнал, Щоби змогла назавжди відвернутись.
Не дозволяй знущатись над собою І словом гострим розрізати серце... Якщо з часо́м заго́яться побої, Як душу злікувать, негідником роздерту?!
То ж, доню, будь завжди́ сміливою в житті, І знай: "вовки міняють шерсть, а не натуру". Насиллям пахнуть квіти, скупані в крові? – ТИ ЗА́ВЖДИ ГОВОРИ – І ЗНАЙДЕМО РЯТУНОК
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
