Глава 23

   — Ти снідав? — Як вона швидко змінює тему та настрій. Це щось.
   — Ні. Зазвичай я ще в такий час сплю. Е-е-е… я цілу ніч працював.
   — Вибач, я як завжди увірвалась, як ураган. Гадаю, якщо я така – то і всі такі. — Ліза пройшла до кухні і запитала: — Можна я приготую щось нам поїсти?
   У мене щелепа відвисла. Такого я точно не очікував. Хоча я і не очікував того, що запрошу її жити з собою, а вона погодиться. Тож готування на кухні – це краплина в морі.
   — Звичайно.
   — Ти можеш прийняти душ, доки я приготую французькі грінки і каву. — Вона увімкнула кран і почала мити руки, при цьому постійно теревенячи: — Знаєш,… ми можемо поснідати, а потім я піду на одну із своїх робіт, — засміявшись, вона розвернулась до мене, — а ти доспиш. А ще…
   — Що? — Я дивився, як вона бере рушник, витирає руки та шукає сковорідку і це було так правильно.
   — Ти чесно про переїзд? Ти не проти? — Відкривши холодильник, Ліза дістала яйця та вершки. — Ти любиш грінки? — Знову змінила тему і я знову стояв, як вкопаний. — Порахуй, якщо треба. — Це був не сарказм з її боку, вона напевно просто побачила вираз мого обличчя.
   — Ні не треба. Я просто…
   — Не знаю, як тобі сказати, що передумав. — Посміхнулась вона.
   — Ні, що ти Лізо. Я дуже хочу, щоб ти переїхала до мене, але тоді…
   — Я краще тебе пізнаю, а ти цього не дуже хочеш. Так?  
   — Я хочу, щоб ти мене пізнавала, але гадаю, що тобі це не сподобається. Саме це мене змушує рахувати до…
   — До? До якого числа?
   — Сімдесят сім. — Чесно зізнався я.
   — Чому саме така цифра? — Вона вбила яйця у форму, а я все спостерігав за її діями та слухав її щебетання.
   — Чесно… не знаю. Просто одного разу ця цифра з’явилась в голові і все.
   — Так часто в тих… в кого ОКР6. Звідки взялись якісь ритуали не відомо, це просто нав’язлива ідея, яка не рятує, а йде колом.
   Я слухав її і по моїй спині пробігала хвиля холоду. Спина була вкрита потом і водночас холод. Мені було реально фігово від того, що я реально дію за законом нав’язливих станів, і розуміючи це, – продовжую так чинити. Розум в цей момент втрачає логіку, є лише – «Треба зробити. Треба порахувати». Я знаю, що це не допоможе вирішити проблему, але я повторюю це вже п’ять років поспіль. Я з цим живу. Проте, вона не зобов’язана жити з моїми проблемами. І реально ідіот та егоїст, раз запросив її жити зі мною.
   — Лізо, я…
   — Почнімо з того, що ти не псих. Це просто дія, як наприклад твої цифри,… чи так само моє «хобі» мити руки більше ніж треба. Кожну людину тоді можна назвати психом. Наприклад тоді, коли вона перевіряє чи зачинені двері і смикає за ручку кілька разів… Чи наприклад, вимкнено конфорки чи праска. Така перевірка теж відбувається іноді по кілька разів. Тож… весь світ з одних психів. Ні. Звичайно, що ні. І ти нормальна людина, просто така особливість.
   — Лізо?
   — Що? — Вона подивилась на мене, зупиняючи розбивання яєць об тарілку.
   — Скільки вас на землі? І чому саме я?
   — А? — Ліза звела брови, не розуміючи, що я маю на увазі.
   — Янголів? Чому обрала саме мене?
   Ліза захихотіла.
   — Багато. А обрала я тебе, тому що ти неймовірно добра та щира людина, якій потрібна гіперактивна  - Я!
   Ми розсміялись, але я не припиняв міркувати над всіма її словами та ствердженнями. Я ніколи, - жодного разу не підходив до цих питань з такого ракурсу і не дивився на свою проблему ось так. Мої псевдо психологи теж жодного разу зі мною так не спілкувались.

 ———————————————
6Обсесивно-компульсивний розлад (від англ. obsession — «одержимість ідеєю» та лат. compello — «примус»; скорочено ОКР) або невроз нав'язливих станів — психічний розлад, різновид неврозу, для якого характерні повторювані нав'язливі думки (обсесії), які нерідко перетікають у ритуальні дії (компульсії), що здійснюються, щоб зняти внутрішнє напруження, зменшити відчуття тривоги і запобігти лячним подіям. При цьому між нав'язливими діями і наслідками, від яких вони нібито повинні захистити, зазвичай не простежується жодного логічного зв'язку. Може мати хронічний, прогресивний або епізодичний характер. При розладі у хворого мимоволі з'являються нав'язливі думки, що заважають або лякають (обсесії). Він постійно і безуспішно намагається звільнитись від викликаної думками тривоги за допомогою настільки ж нав'язливих і виснажливих дій (компульсія).