Коли прийде любов

Нова подруга?

Інколи ти не знаєш, що тебе чекає у майбутньому, навіть коли ти все продумуєш, до останньої деталі. В останню мить може піти щось не так. Ось і у мене так трапилося... 

          Я жила через дві зупинки до університету, тож добре розрахувала свій час. За пів години до занять, очікувала свою маршрутку. Ну що може бути гірше за переповнені маршрутки, де за останнім пасажиром насилу закриває двері водій? Ну так, без машини жити важко, але про неї мені можна зараз тільки мріяти. Тож , щоб не запізнитися, прийшлося виловлювати таксі. Тільки жовта машинка мені не зупинилася, на томість біля мене припаркувалася червона бентлі, з шипами на капоті. 

               - Привіт Олеся! мені посміхалися, таж сама дівчина, з якою я познайомилася на лінійці. - Ну що ти стоїш? Сідай, підвезу до царство наук_ посміхалась до мене  дівчина.

               - Дякую... вибач, забула твоє ім'я..._ мені стало трішки незручно, бо у мої плани не входило заводити подруг, тому що від друзів нічого не скриваєш, а мені було що.

               - Ну давай знову познайомимось?_ підморгнула мені вона - Я Каріна, твоя нова подруга, а ти Олеся! Так?

               - А ти прямолінійна! Олеся так.

              - Ну що Олеся? Поїхали? А то не варто запізнитися на перші пари дорослого життя.

Ми не запізнилися, ми майже не запізнилися, в автидорію ми заходили одні з послідніх. Вільних місць, майже не було, вирішили сісти  біля вікна. Ректор розповідав про германську філологію, розвиток мовлення, й навики міжнародних організацій. 

               - Ей! Ти що не конспектуєш?_ пошепки спитала мене Каріна.

                - У мене диктофон, я краще послухаю.

                - Блін.... завтра також з диктофоном прийду, а то майже всю ручку списала.

                 - Шановні студенти! Зараз п'яти хвилининна перерва, прошу не розходитись! Наступна лекція виключно німецькою мовою. Саме на цю тему ви на завтра напишете реферат, всі роботи пересилати на електронну адресу

Прозвенів гучний дзвінок, я з несподіванки прикрила вуха долонями.

                 - Ой які ми вразливі_ почулося з боку твердий баритон.

               - Вушка, бідні мої вушка_ перекривляючи сказав інший хлопець.

            - Якщо ти своє миле чудо не закриєш, то тобі прийдеться лікувати і вушка і інші частини тіла _ Викрикнула моя подруга у відповідь. Ой, а чи подруга вона мені? Мабуть так, світ жорстокий, й  жорстокі люди, і у ньому знайдуться лише одиниці, які готові за тебе постояти. Відповісти ніхто не зміг, нас хвилею витиснути з автидорії. На заняття прийшли мабуть усі, очевидно нікому не хотілось потрапити в немилість ректора в перший день.

    




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше