Коли розквітне лілея 2 або Хай живе королева!

Глава 14 (2)

— Ваша Величносте, я, ваш покірний раб, смію просити Вашу Величність виказати мені неймовірну честь... Я маю нахабність просити у Вашої Величності руку нашої прекрасної міледі Її Високості принцеси Адель, так як дуже кохаю її...

Люди вдруге шоковано загуділи, а з залу почувся знайомий голос лорда Генріха, що був за сумісництвом рідним батьком Армеля:

— Ваша Величносте, з вашого дозволу я буду просити за сина. Для нас буде великою честю, якщо ви візьмете Армеля в свою сім'ю... —промовив той. Армель оглянувся, зустрівся з батьком очима і вперше за довгий час просто щиро й вдячно посміхнувся. Посміхнулася і я, зиркнувши на напружену Адель та стиснувши кулаки від вболівання.

— Армелю, ти мене здивував, — король і справді виглядав вражено, наче не помічав нічого. Він поглянув на Адель, на мене, а потім знову повернувся до АрмелЯ — Ти хороший юнак і я не проти тебе. Але поки, вважаю, що весілля не актуальне. До того ж я мав на меті видати Адель заміж за принца іншої імперії і вже підбирав кандидатури.

На маркіза було боляче дивитись. У мене навіть серце заболіло від цієї несправедливості. Опустивши очі, юнак не знав куди подітися, проте не відступав назад: все ще намагався боротися.

— Ваша Величносте, прошу вас...

Я заспокійливо посміхнулася юнаку і граційно, наскільки це лише дозволив мій стан, спустилася з трону, тримаючись за руку мого Арлета. Зацікавлені лорди уважно слідкували за дійством.

— Ельзо, що таке? Куди ти? — здивувався король.

— Ваша Величносте Аделарде Ендаласійський, у вас товар, у нас купець. Моє ім'я Ельза Ендаласійська, я представляю сторону нареченого. Зі мною вам і розмовляти. Чому ви нам відмовляєте? Чим наш наречений не гідний вашої нареченої?

Батько дзвінко засміявся, а його приклад наслідували дехто зі старійшин. Я ж притримувалася плану і радо веселила народ, граючи роль старости. Моя рука впевнено лежала на плечі Армеля, від чого маркіз, здається, заспокоювався. А тим часом герцог Генріх теж підійшов до нас, спостерігаючи з— за спини сина.

— Ельзо, ти не можеш представляти сторону нареченого, бо ти сестра нареченої...

— В жодних законах не сказано, що на це є заборона. Я беру за свідків шановних лордів і в присутності вельможної громади звертаюся до вас. Згідно з нашими священними законами представником нареченого може бути будь-яка людина, якщо те не суперечить моральним нормам. Але щоб все було по-чесному, я в присутності шановної династії запитую дозволу в старійшин і вельможних лордів. Чи знає хтось вагому причину, за якою я, Ельза Ендаласійська, не можу представляти сторону свого названого брата Армеля в питанні шлюбу? Чи є заперечення?

— Я заперечую! —очікувано насупилася Каролін.— Це неподобство, Ельзо!

— Ви не член ради, не старійшина (я зробила вам комплімент, ви це усвідомили?) і не лорд. Ваша думка в цій справі немає ваги... Шановні старійшини, хтось має заперечення і вагому причину?

— Немає, Ваша Високосте. Ви маєте право говорити за маркіза Армеля, якщо наречений або його батьки не проти... —поважно промовив голова старійшин.

— Ми не проти. Це честь для нас, — тут же додав герцог Генріх. Я подякувала всім і впевнено повернулася до батька. Могутній Аделард посміхався: він добре мене знав...

— Гаразд, Ельзо. Тоді я теж не проти, якщо ти так рахуєшся з усіма нашими законами. Щодо нареченого я не маю жодних притензій, але я вважаю, що шлюб принцеси Адель повинен принести більше користі імперії. Що може дати маркіз Армель? Закон не забороняє принцесі одружитися з маркізом, але одного разу ми вже попеклися. Годі. Як я вже сказав, вона вийде заміж за одного із престолоспадкоємців інших держав і відправиться у імперію чоловіка, як законна королева. Чим ви можете відповісти? Таке моє слово, слово короля! —впевнено промовив батько, натомість Адель з розпачу закрила обличчя руками. Вона й не здогадувалася, яку для неї готують долю.

— Ваше слово— закон для всіх і кожного, сір... —зітхнула я, — Але дозвольте мені заперечити. З давніх-давен батьки обирали пару для своїх дітей. В ім'я імперії, слави й багатства ми всі принесли в жертву свої серця. Можливо, нам час іти в майбутнє, позбавляючись цих варварських законів? Хіба ви самі не порушили всі заборони, коли цілий місяць проходили ряд випробувань у Золхіді, аби Його Величність король Сигізмунд віддав вам руку нашої з Адель матері Її Величність королеви Акселл, хай спочиває душа її? Всім відомо, що обдаровані діти народжуються в сім'ях, де панує любов! Так чому наш світ такий жорстокий, що любити заборонено? Хіба нам не потрібні таланти? З вашого дозволу я візьму до прикладу принца Фредерика, якому сватали принцесу, але він не послухав і примчав до нас за велінням серця, попросивши руки хоч і династійки, але маркізи. Або давайте згадаємо про нашого принца Арлета. Король Саймон сватав йому не принцесу— всього лише багатійку з гарної родини Бенезет, але він зараз тут, зі мною, а не з нею. А ще, звісно, маркіз Леджер. Усі говорили, що донька ворожки не пара сину покійного принца. Але погляньте на них тепер: чи ви бачили колись прекраснішу пару? Як принцеса Ендаласії і спадкоємиця трону я вимагаю, аби молодим людям давали право вибору! Так, нас потрібно наставляти, але наказувати не слід, бо кохання в примусі не житиме... Нам не потрібні династійні шлюби, які подарують нові землі. ЕндаласіЯ — велична могутня імперія, яка має все необхідне. Ми підписали багато нових домовленостей з іншими імперіями. До того ж я б не хотіла, аби сестра покинула Батьківщину. Ми зуміємо поділити владу.

— Це прекрасно, Ельзо. Я почув тебе... Я подумаю, — оцінивши захват мною у придворних, промовив король.— Однак, не впевнений, що зміню рішення.

— Ваша Величність бажає видати свою доньку заміж за принца. Я розумію вас, сір. І я знала, куди йду. З вашого дозволу, я попрошу Лера оприлюднити один важливий документ. Нехай почують усі!



Юліанна Бойлук

Відредаговано: 12.12.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись