4 розділ

Коли Поліна відчинила двері квартири було вже далеко за північ. Вона, не роздягаючись, впала на ліжко, і  в такому стані пролежала до ранку.  Аж тоді до неї повернулось відчуття реальності. В  мозок почали  лізти різні думки. Вона не хотіла ні про що зараз думати, тому встала, пішла на кухню, дістала пляшку з шафи  і налила собі віскі, які купував ще Ден. Дивлячись на склянку з рідиною усвідомила всі наслідки їхнього розтавання. Вирішила подивитись, чи забрав він свої речі, відкрила шафу і побачила, що там нічого немає. Напевно, вони більше ніколи не зустрінуться, а якщо й зустрінуться , то зроблять вигляд, що одне одного  не знають. Дивно, але Поля не відчувала ніякого болю. Денис  був її першим справжнім хлопцем і раніше вона не знала , як це закінчувати історію кохання.  Нарешті їй дійшло:жоден нормальний хлопець не зробив би так з дівчиною. Хіба так важко почекати до кращих часів? Виходить він покидьок! Але як тоді вона закохалась в  таку людину, де раніше були її очі та розум? Він не просто пішов, Ден додав до її списку проблем ще одну- квартиру. Скоро кінець весни, а отже потрібно платити за наступний місяць, звичайно на це легше знайти гроші , ніж на операцію,а з іншого боку плати за це просто  безглуздо, краще додати їх до маминих. Поля одним оком глянула на годинник:5:30, ще трохи і треба вставати на пари, але бажання вчитись вона не мала. Мама.Лікар сказав, що без операції її організм витримає тиждень, далі ніхто оперувати її не стане. 7днів, тиждень, щоб назбирати таку суму, а з  чого почати Поліна уявлення не мала. Треба попросити в друзів, на роботі, в банку... Та блін, як би вона не намагалась, таку суму точне не назбирає! Дівчина завжди губилась, коли виникали проблеми. А зараз й поготів. Якщо так важко на початку, що ж буде далі? Ким вона буде через тиждень, щасливою від того, що назбирала гроші чи нещасною, бо сама вбила власну матір? Вона не хотіла боротись, здавалась вже- на початку шляху. На щастя,алкоголь зробив свою справу, вона ледве дійшла до ліжка і  нарешті побачила, що навіть його не розтелила. Швидко кинула покривало на підлогу. Згорнулась калачиком і  заснула.
...
Я тоді вже дуже переживав за неї. Я бачив в якому вона стані, і єдине про що думав весь час, щоб з нею нічого не сталося, щоб все було нормально! Саме після отої нашої зустрічі, я вирішив, що сам назбираю гроші, і перечислю на рахунок її мами. Я був впевнений, що мені швидше дадуть кредит: я працевлаштаваний, маю своє житло, тож якусь суму мені точно позичать. Тай я маю багато заможних знайомих, займу в них, я хлопець і врешті решт мені буде лекше розраховуватись з кредиторами! А ще, я нещодавно, зрозумів, це  була  не перша наша зустріч отак впритул, три роки тому, коли вона тільки но вступила  в наш університет, на урочистій лінійці, наші погляди перетнулися,впевнений, що вона цього не пам'ятає, але саме того дня, я зрозумів, що вона особлива, створена для мене, що здається закохався, а вже за місяць  я почав слідкувати за нею, таким способом висловлюючи свою любов. Я ніби став її тінню.