Поля зробила собі зачіску і гарний макіяж.Потім зібрала всі речі з підвіконня і стала на нього ногами. Наважитись було дуже важко, але кроку назад вже теж не було. Глянула вниз, в голові запаморочилось. Дівчина ніби не боялася висоти ,але ніколи не підходила близько до обриву. Паморочилось все більше, вона вже не контролювала себе, зомліла і впала.
...
Сьогодні був дощовий, але такий сонячний день. Саша, як завжди сидів в кріслі поруч з нею. Не наважувався взяти в руки блокнот, і просто дивився на Поліну. Раптом її пальці зігнулись в кулак. Апарати запищали, Саша дуже перелякалася і побіг за лікарем. Більше не наважився зайти в палату. Спостерігав збоку. Бачив як вона відкрила очі, лікарі все метушились і нарешті заговорили до неї. Він плакав, а потім пішов непоміченим. Нарешті це сталось !Поліна це зробила!
...
- Як ви себе почуваєте? У вас щось болить?
- Я не померла?
- На щастя, ні! Мені треба оглянути вас. Ну чого ви плачете!
- Я не хотіла жити! Нащо! Мама!
- Ваша мама жива і навіть дуже здорова.
- А гроші?
- Ваш хлопець чи то друг перечислив всю суму і взагалі дуже піклувався про вас, і про неї.
- Який хлопець? Ден - він не міг. Ви, напевно,щось сплутали. Мені не було в кого просити допомоги.
- Та ніби не Ден, гаразд це не моя справа, самі розберетесь. Він нещодавно ж був тут. Куди він подівся... Ще прийде. Не дарма ж два тижні просидів біля вас днями і ночами.
- Ночами?
- Так все, досить на сьогодні, зараз вам введуть заспокійливе. А тоді як ви прокинетесь, підемо обстежувати ваші внутрішні органи. А потім, ну все, це вже буде потім.
- А..мама, можна я їй подзвоню?
- Після того як прокинетесь. Обіцяю, медсестра дасть вам телефон.
- Дякую.
...
Медсестра прийшла з уколом через декілька хвилин.
- Ну - ну чого ти плачеш. Все ж добре. Тільки не роби так більше чула?
- Мама точно в порядку?
- Клянуся, тільки за тебе переживає. В тебе дуже чуйний і хороший хлопець. Так піклувавався. І взагалі він тебе так любить!
- Але... Опишіть його, будь ласка..
- Та чорнявий такий, високий, статний. Сашко здається? А ти що нічого не пам'ятаєш?
- Та ні.Просто заплуталась. Їй вкололи укол, і коли медсестра пішла, дівчина почала згадувати. Голос, історії,прощання , блокнот. Точно десь має бути блокнот. Знайшла сили, щоб дістати його з шафи і тримаючи в руках заснула...
#2465 в Молодіжна проза
#8771 в Любовні романи
#2129 в Короткий любовний роман
нерозділене кохання, любов і доля, бородьба за життя близької людини
Відредаговано: 30.05.2020