37 розділ

Нарешті настав такий довгоочікуваний ранок. Поля вже одягнулася,зробила всі ранкові процедури, попрощалась з мамою і пішла на електричку. Їй було страшно і лячно, адже вона взагалі може не впізнати Сашу.., а може це тільки фантазії і Поля йому не потрібна.... Добре, що людей було дуже багато і дівчина не мала можливості забивати собі дурним голову. На вокзалі, її,  як завжди зустріла Аля.
- І от куди ми підемо? Я б могла приїхати передостаньою і не морочити тобі голову
- Як це куди? До мого нового дому. По - перше, ти там ще жодного разу не була, а ,по-друге, Макс прийде на обід і я нарешті вас познайомлю.
- Я буду вам тільки заважати. Він згололднілий, втомлений, ще зі мною муситиме говорити?
- Він знає , що ти приїдеш. І дуже хоче з тобою познайомитись, дуже чекає.
- То давай, я хоч тортика до чаю куплю. Пішли в он оцю кондитерську.
- Ну це можна...
- До речі, а чого ти не на роботі?  В тебе ж лише два вихідних, а не 7.
- А я й забула розказати, я ж звільнилась. Зараз шукаю нову!
- Сама?
- Так. Не моє це. Ого вже 12, пішли бігом, бо скоро Макс прийде, а в мене нічого не готове...
-Я тобі допоможу. Ой, точно, в мене ж мама піввалізи їжі напакувала. З таким мене в літак не пустять. Допоможеш з'їсти?
- Звичайно, то мені можна сьогодні не куховарити?
- Думаю так! 
- Заходь.
- Ого в вас тут так гарно...
- Тобі справді подобається? Старалась як могла з берлоги зробити сімейне гніздечко. Ура, значить все вийшло!
- Дуже.  Слухай, а він ще часом пропозицію тобі не зробив?
- От ти все знаєш. Вчора ввечері, уявляєш!
- І як це все було? Ну те що ти погодилась в мене немає сумнівів.
-  Та ми збирались дивитись фільм, він включив ноут, а там :'виходь за мене". Став на коліна і надів обручку. Якщо чесно, я трохи боюсь. Хіба можна так швидко?
- Можна, можна!
В Двері подзвонили.
- А ось і він.
- Привіт, сонечко, а нам Поля стільки смачненького навезла! Ми сьогодні пируємо!
- Привіт. Привіт Полін, як доїхала? Я Макс.
- Привіт,добре. Ти вибач, сьогодні зіставлю вам компанію. Але це не надовго!
- Я дуже радий.
А далі розмова зав'язалась і всього напруження як не було. Макс навіть прогавив час, коли йому треба було йти. А потім дівчатка знову залишились вдвох.
...
Привіт, записнику, навіть не знаю про що тобі написати. А ні, в мене є і хороші новини. Сьогодні дзвонив Антон Володимирович, у нього все чудово. Чоловіа взяли на роботу, за яку я просив( він не знає ні про що),  Сварив мене трохи за подарунки., Але так як повернути їх нереально, дякував і казав, що діти дуже зраділи. Який я радий за них. На все бувай. До завтра.