38 розділ

Приблизно о 6 дівчата почали збиратись.Макс відвіз їх машиною, тож о восьмій вони були вже в аеропорту. Поля швидко пройшла регістрацію. І решту часу вони провели в кафе. Замовили собі по  чашці чаю і самі не помітили як зав'язалась розмова.
- Напишеш мені як долетиш, а то нова країна і всяке таке, я хвилююсь за тебе.
- Та добре, добре, не переживай нічого зі мною не станеться, я ж не маленька.
- Я сподіваюсь...
- Аліско, якщо я затримуюсь , не могла б ти навідуватись до моєї мами?
- Звичайно, буду навідуватись, що три дні, але в мене є надія, що ви повернетесь швидко-швидко.
- Не знаю, я готова і там залишитись, маму можна перевезти, а ви будете приїжджати в гості
- А університет? Всього ж рік лишився, треба довчитися...
- Якщо повернусь, то обов'язково спробую відновитись вже цієї осені. А ні, то і там можна вчитись.
- Але ж це все роки... Там ще чотири роки...
- У всьому свої плюси отримаю диплом еврозразка.
- А спеціальність ту ж?
- Та що загадувати.... Політологія мені дуже подобається. Напевно, це моє....Хоча може й ні, життя покаже. О вже посадка на мій рейс відкрилась. Все люблю вас, будьте молодцями тут. Я побігла.
- Щасливої дороги, не пропадай!
- Як тільки вийду з літака одразу напишу.
Вони попрощалися, Поля взяла валізу і пішла в нове життя, ну вона хоча б так думала.
...
Ой сьогодні в мене був такий важкий день. Спочатку, мені повідомили, що мене підвищено. Отак просто, уявляєш.... Ну як, це я грубо сказав, строк на півзарплатні завершився і тепер я офіційно зарахований в штаб працівників їхньої фірми. Вже  немає шляху назад, і , здається, я готовий залишитись тут назавжди. Тут хороший колектив, нормальні люди. Нас семеро у нашому відділі. Чотири чоловіка і три жінки. Щасливе число семірка. Сьогодні я пригощав всіх пивом після роботи, і ми,здається, вже  поладнали. Думаю, з деким ми будемо класними друзями. Я так втомився, що писати нема сил, тож до завтра.
P.Sя й сам в шоці від усього цього.