Коли вигадка стає реальністю

Вступ

Я бігла незрозуміло куди. Все оточене густими деревами та кущами. У темряві нічогісінько не видно, а перед очима мелькають образи якихось дивних створінь, які й заманили мене сюди. 

Здалась мені ця папороть! От же, якщо виберусь звідси, то більш ніколи не буду ставитись з недовірою до такого роду речей і не буду випробовувати долю.

Ця довга сукня чіпляється за гілки дерев та кущів, що сковує мій рух та не дозволяє швидше повернутись до села. По тілу біжать дрижаки, а серце тремтить і стукає так, що певно через одну мить зупиниться від перевтоми. 

Поруч щось пробігло і я на мить зупинилась, шукаючи куди сховатись. Та ось це "щось" мене помітило і почало рухатись в мою сторону... 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше