Коловорот буття

ВІРШІ 2009 - 2018 рр

Вогонь мого серця 

Вогонь мого серця палає,
Долоні торкаються неба –
То сила нестримно зростає,
Мій Господи, вірою в Тебе!

В очах відображене світло
Смирення моєї душі
Злиттям у космічному ритмі
З безмежною миттю краси.

Я досвід життя набуваю
У сяйві любові до Тебе! –
Вогонь мого серця палає,
Долоні торкаються неба...

19.06.2009


Я до тебе доторкнуся...

Я до тебе доторкнуся ніжно сонячним промінням,
Обійму тебе гілками ароматного бузку.
Залучу цілунком неба до безмежного тяжіння.
Буду пестить наші мрії у квітучому садку.

Знищу я нудьгу та сумнів співом вітру весняного 
Та на щастя візерунок із хмарин пухких сплету.
Вкрию килимом шовковим намальовану дорогу.
Насолоду дарувати - буду мати за мету!  

07.04.2015


Блакитна квітка при дорозі...

Блакитна квітка при дорозі
На мить мій зупинила погляд.
Стебло тягнулося до Бога,
А з неба накрапляли сльози.

Самотньо серед мрій віджилих
Та сухостою сподівання
Зітхала в мареві бажання
Красуня поміж трав похилих. 

На тлі пожухлого бур'яну,
Тріпочучи в обіймах вітру,
Життя мінливого палітру
Здіймала подихом тривалим.

Стебло тягнулося до неба,
А вітер гнув її додолу,
Хапаючи за край подолу.
Благала квітонька: “Не треба...“

Даремно билася в неволі
Супроти вітряної сили.
Він шепотів їй: “Люба! Мила!
Скорися та віддайся долі.“

Зібралися докупи хмари.
Оголював стеблину вітер, 
На шма́ття вбра́ння рвав блакитне 
Та пестив обриси примари. 

Змертвілий степ уздовж дороги.
А десь за краєм небозводу
Лататтям* ніжним вкриті води
Та все життя в обіймах Бога...

10.10.2015

*ЛАТА́ТТЯ - водяна лілія


Сон-трава

Дитина спить, то й мати задрімала.
Чумацький шлях ясо́ю обійняв
Куток землі, де жалю є замало
Поміж ланів у тлі відмерлих трав.

Мить забуття стелила мріям постіль
Та одягала в байку сновидінь,
Де вхожі в дім нічні казкові гості
Та сон-трава вбирає неба синь.

29.02.2016


Тотем

Мені не лячно, тільки смуток 
Згортав докупи почуття,
Які пили ми мов отруту
З червоних маків забуття.

Мені не лячно, я благаю
Мінливість миті мати шанс
Звести всі сумніви до краю,
Аби отримати баланс.

Мені не лячно, я зазнала
Колького вістря зимних веж
Та сьогоденням покохала
Життя без міри та без меж.

Мені не лячно, я за обрій
Зійду палаючим вогнем
Та вірою у сили добрі
На серці викую тотем.

29.02.2016


Пробудження

Прокинувся вже білоцвіт
Від чарів зимового сну.
Радіє пробудженню світ,
З душею стрічає весну.

Повернеться з вирію птах –
Той, що відлетів восени – 
Співаючи, сяде на дах.
Найкращі у світі пісні,

З яких починається день,
Навколо лунатимуть знов.
Немає щиріших пісень
Про долю, життя та любов!

01.03.2016


Весняна пісня

Земля причепурилася,
Зустрічає ве́сну.
Чи марилось, чи снилося... (2 рази)
Втім душа воскресла. 

Проклюнулися крокуси,
Вибухають цвітом.
Не смикай вербу за́ коси, (2 рази)
Ошалілий вітре.

У тому її сила вся,
Що гілками гнеться —
Над річкою схилилася, (2 рази)
Плаче та́ сміється.

Радіють сонцю крокуси –
Розквітай-но, земле!
Не смикай вербу за́ коси, (2 рази)
Вітерцю́ шалений.

17.03.2016


Подих спокою...

Подих спокою...
Де сповиті в безмежність поклику 
Сходи сповіді...
Та розкутість чарує подумки...

Диво ве́сняне...
Там, де квітень вклонився лагідно 
Зорям Всесвіту...
Та гніздо звила в серці ластівка...

Сила в чистому  
Ритмі днів з відчуттям свідомості... 
Поза числами...
Де гнучке сприйняття  світогляду...

18.04.2016


Наповнювач життя

Якої якості наповнювач життя
Між ідентичних натуральним барвників?
Чи то буття таке собі, чи забуття
В думках желейних серед карамельних слів?

19.04.2016


Любов ходила по землі...

Мої думки, як ті братки́*,
Що рясно квітнуть у садочку.
Чи знала я... Чи бачив ти,
Як зорі сходяться в таночку,
Щоб чарувати наші сни?

А у барвистому віночку
Любов ходила по землі...

01.06.2016

*бра́тки́ садові - різновидність фіалки триколірної


Стигле літо у долонях 

Стигле літо у долонях.
Серпень прагне звітувати.
Тільки серце у полоні  –
Не бажає визнавати
Кульмінацію сюжету.
Літо стисну я в долонях 
Та створю нову прикмету
В епілозі міжсезоння... 

14.08.2016


Сяйво блакитне

Легкою ходою зійшло на подвір'я
Та обернувшись на синього птаха,
Лазу́рове сяйво з далеких сузір'їв
Звило гніздо, що в оселі під дахом.

Немов пташенята горнулись під крила
Тихі часи прохолодної ночі.
А думка небесним лазуром яскрила
Та дивовиддями марили очі...

21.09.2016


У хустці з цятками від сьогодення...

У хустці з цятками від сьогодення
Життя безцінне чи ціною в копійки...
Летять на вогнище метелики-думки
У просторі миттєвого натхнення.

Думки обпечені впадуть додолу.
Чи допоможе вміст набитих вкрай кишень...
Зима мине та знову буде довгим день –
Спіраль життя не стиснути у коло.

09.12.2016


Гротеск

Відчув інший світ я на дотик
Та в очі долі зазирнув.
Не за течією, не проти,
А тільки впоперек сягнув.

Відто́ді стискає в обіймах 
Думок свідомих дивний сплеск. 
Я де б то не був – всюди в приймах.
Світи поєднує гротеск.

15.12.2016


Надземний світ

Сапфір зірок в долонях сяє,
Ритмічність подиху чіткіша.
Небесний край думки плекає,
А навкруги танцює тиша.

Надземний світ украй просторий,
У ньому нотки серця вищі.
Легка хода думок прозорих
Вже не порушить такту тиші.

15.03.2017


Облети на крилах вітру...

Облети на крилах вітру
Степ безмежний та лани,
Розшукай, де рясно квітнуть
Горицвіту килими.

Стань напроти сходу сонця,
В очі неба зазирни.
Хай заграє на долоньці
Сяйво ранньої зорі! 

В тому сяйві пурпуровім
Сила Всесвіту гуде.
У заграві кольоровій
Мліє сонечко руде,

А у тихому куточку
Горицвітом у садочку
Квітне серденько моє...

15.03.2017


Серце лагідне та щире...

Серце лагідне та щире, 
Чисту та співучу ліру,
Силу волі до життя, 
Світлу долю майбуття,
Добру вдачу, гарну вроду
Має матінка-природа.

16.03.2017


Аміантову сорочку...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше