Коловорот буття

ВІРШІ 2022 р

Ми є

Ми є. Ми існуємо. Любимо.
У нашій безмежній яві
Ми завжди були... і ми будемо
У мріях, у снах, в уяві.
Стожарами в скупченні зорянім
Серця, що дарують сяйво,
Буденністю світу нескорені,
Бо квітнуть небесним майвом.

Ми є. Ми існуємо. Зичимо
Всесвітнього блага й долі
Пестливої, що намурличемо
В обіймах міцних юдолі,
Де разом мандруємо в просторі,
Збираючи час у тлумку.
Хай злидні* обходять нас осторонь,
Бо маємо сяйну думку!

02.01.2022

*Злидні — у східнослов'янській міфології, зокрема українців і білорусів, — злі духи, які приносять у дім нещастя. 


Новорiчна постiронiя

Тигренятку моє пухнасте,
Муркітливий малюче ти мій,
Символічно у грі світовій
Протилежностей і контрастів
Цілий рік в епіцентрі подій
Будеш втіленням днів смугастих.
У театрі спустіла сцена,
Світ під куполом цирку наче.
Де не глянь, всюди є арена.
І глядач – чи від сміху плаче?
Тож на тебе чекають трюки
Й гра в рулетку в повільнім плині
Під тремтіння, що йде по спині.
З-за лаштунків почуєш хрюки,
Бо цім світом владають свині...

03.01.2022
 

Чи я сню...

Чи то здається, чи я сню
Життя, що схоже на реальність
У бездоганнім стилі нюд,
Що акцентує натуральність,
Де ми з тобою мов птахи,
Яким кортить розправить крила,
Коли тіла як лантухи
Й втомились вештати по брилах...

Чи то здається, чи я сню,
Як перевтілень шлях долаю,
Поринув у сновидь петлю
В мінливих проявах алаї*,
Де є незмінним Абсолют
У вічнім колі перероджень,
Що є жертовником спокут
В часи божественних низходжень...

Чи то здається, чи я сню
Буття, в якому ми – зоринки,
Що мають зародок вогню
І проростають мов зернинки
На полотні небесних нив
Та рясно квітнуть почуттями,
Які є дійсністю між снів,
Де ми закохані нестямно...

08.01.2022

*ала́я (санскр. сховище) – всеосяжна свідомість, в теософському словнику Блаватської визначається як Вселенська Душа. У просторі та часі існують численні її прояви – це потік станів, що постійно змінюється
 

Наостанок

І наостанок декілька мазків
На полотно причинної картини,
Де між світами наслідок зв'язків
Маніфестують лонові глибини.

Чомусь в цей час мені бракує слів,
Аби сказати дещо на останок.
Весь ґніт думок, що купчились, зотлів.
Безмовна ніч народжує світанок,

Який так само буде мовчазним.
І день новий полине у Безмовність,
Та буде ласка Серця поруч з ним.
А інше все – то є лише умовність.

11.01.2022

 

Вiтер змiн - 8 // Ти ж моя Лебідочко...

Вітер змін, лопочучи в небі прапорами
Й ніби птах клекочучи, – вже не за горами.
Ти ж, моя Лебідочко, не сумуй, не сердься,
Червоненьку квіточку пригорни до серця.
Хай та буде символом внутрішньої вроди
Й відведе від зимної серця прохолоди,
Збереже від заздрощів, захистить від вроків,
Надихне на радощі в ритмі певних кроків.
Хай в обіймах Всесвіту квітнуть неба очі
Й пестять ніжним плескотом струмінці співочі.
Борозна земних років в брижах протиріччя.
Вітер змінних напрямків пружно дме в обличчя.
Ти ж, моя Лебідочко, не сумуй, не сердься,
Червоненьку квіточку пригорни до серця...

13.01.2022
 

Космiчне злиття*

Чутливу душу манить Андромеда –
Ядро подвійне тягне мов магніт.
Не відірвати погляду від неба,
Спостерігаючи рухливий слід
Туманності, що лине нам назустріч,
З Чумацьким Шляхом, певно, для злиття,
Аби усе, що мало плин урозтіч,
Верталося до єдності буття.

Чутливу душу манить Андромеда –
Магічну сутність має ореол,
Який формує духотворче кредо
І віру в життєдайную Любов,
Аби в потоці творчім існувати
Одвічного енергоносія,
Коли Божественна Всесвітня Мати
Нагадує, що ми – одна СІМ'Я.

15.01.2022

*Туманність Андромеди та Чумацький Шлях під дією взаємного тяжіння поступово наближаються один до одного, і, як очікують вчені, приблизно через чотири мільярди років розпочнеться процес їхнього злиття. А ще за два мільярди років вони будуть виглядати як одна галактика.

 

Вiтер змiн - 9 // В безумовно-відносній тиші

В безумовно-відносній тиші
Відчуваю безмовний сплін.
День складатиме мовчки вірші
У потоці стрімких хвилин.

Тільки тиша і зрозуміє
Безсловесність німих рядків.
Знову вітер морозний віє
Там, де простір думок ряснів,

Де лунало барвисте слово
Й наливався плодами сад,
Небо квітнуло барвінково,
Маковів горизонту плат.

Швидкоплинного часу слайди
Вітер змін прогортає знов.
Та чи щось мальовниче знайде
На померхлому тлі основ...

В безумовно-відносній тиші
Відчуваю безмовний сплін.
День складатиме мовчки вірші
У потоці стрімких хвилин...

17.01.2022
 

New Age

Віра в минулі народження
У ланцюжку перевтілень.
Віра в кармічне узгодження
В низці осяянь та зцілень.
Віра в систему осмислення,
Що повстає проти згубства.
Віра в духовне просвітлення
Й вище призначення людства.

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

Вірую в реінкарнацію
(Чи то у метемпсихоз),
У синкретизм й симбіоз,
В дусі нью-ейджу градацію
Та чарівну варіацію
Здійснення метаморфоз.

20.01.2022
 

Теплолюбна квiточка

Теплолюбна квіточка
Марить у вікна.
Де поділось літечко?
Де пора квітна?
Задається вродою
Місяць із-за хмар.
Блима прохолодою
Заспаний ліхтар.
У дерев оголених
Витримка стальна.
Гріє обездолених
Ковдрочка лляна
Із думок про літечко
Тепле, як сукно,
Там де чуйна квіточка
Марить у вікно.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше