Розділ 14

Алекс

- Тату, привіт! Щось термінове? - я витягнув голову з-під подушки. Батько відірвав мене від одного солодкого сну, де я...

- Привіт, сину! Хотів тебе попередити, сьогодні ввечері тобі потрібно буде зустріти Джулію і поселити її в готель. Зводиш її повечеряти і, якщо вона захоче, покажеш місто, - пролунав у слухавці спокійний голос мого батька.

- Почекай, що? Яка ще Джулс? Навіщо вона тут? - спросоння я не міг зрозуміти, що взагалі відбувається.

- Дівчинка допоможе тобі з піар-стратегією, - сказав отець.

- Не треба мені допомагати! У мене тут все під контролем, - я згадав пружну задню частину своєї піарниці і її гучні крики, які нагадували викрики футбольної фанатки, сьогодні вночі. - Крім того, ми домовлялися, що ти не будеш лізти в мої справи, - мені зовсім не подобалася ідея бачити тут Джулс.

- Добре. Якщо не хочеш, Джулс тобі не допомагатиме. Вона просто подивиться з боку. Якщо потрібна буде її допомога, попросиш, - відступився батько.

- Нехай з того боку дивиться. Навіщо вона мені тут потрібна? - різко перервав я його.

- Сину, - примирливим тоном сказав отець, - вона вже налаштувалася їхати, квитки взяла. Це всього на пару днів. Ну, хочеш, займи її чимось, щоб вона не заважала тобі. Але вона приїде, - він поставив крапку в цій суперечці. - Мама дуже просила. Ти ж розумієш.

Я не розумів. Джулс була нашою піарницею для футбольного клубу в Британії, а ще донькою маминої близької подруги. У разі, якщо я відшию її зараз, матінка образиться так, що до Різдва доведеться з нею миритися і на уклін ходити. А, при всіх її заскоках, маму я любив і цінував, набагато більше, ніж батька.

Джулію, або скорочено в наших колах Джулс, вже кілька років нав'язували мені в наречені. Кожного разу мені вдавалося з цього зіскочити. Якось я розлютився, вирішив насолити всім учасникам цього дійства і спокусив її. Дівчина спалахнула до мене ніжними почуттями, чим почала дратувати ще більше.

Ні, вона була красива. Навіть дуже. Витончена вся така, ніжна, як ранкова квітка. Так і хотілося припасти до неї, випити животрепетну росу. Що я не втримався і зробив. Але потім я з нею перебувати один на один в одному приміщенні не міг. Ну, ні відгукалося у мене. «Більше ніж один раз,» - на цій думці заіржав.

- Тато, просто хочу, щоб ти знав, у мене тут є дівчина, - рятівна брехня моментально прийшла в мою голову. Так чому б не прикрити свою дупу гарненькою Аріною. Батько був в курсі нереального кохання Джулс до його спадкоємця.

- Хто вона? - в трубці повисла важка пауза. Він ще добре пам'ятав, що сталося зі мною десять років тому. Коли я так рвався з цього міста, в якому зараз перебуваю.

- Ти її не знаєш. Її звуть Аріна, - швидко промовив я.

- Добре, - полегшення в його голосі резонувало з моїм. Він повівся! Зазвичай він завжди відчуває, коли я брешу, але зараз, мабуть, щось вибило його з колії. Саме тому він ні про що не здогадався. Я прекрасно знав, що саме так вплинуло на батька. Але тему продовжувати не став. Ні вголос, ні в своїй голові. – віддзвонишся, коли зустрінеш Джулію, - сказав він і повісив слухавку.

Я дивився на свої гладко виголені щоки, розмазуючи по них лосьйон. Я не збирався виглядати піжоном. Знав, що Аріна і так поведеться. Всі вони ведуться, крім...

Обірвав себе, наносячи на себе запах нових парфумів. Колись я змінив навколо себе все - стиль одягу, туалетну воду, друзів, навіть місто. Згодом це начебто допомогло. Але тільки до вчорашнього вечора, поки я не зустрів цю відьму. Ну, а як ще назвати цю дівчину з таким глибоким поглядом, що в'їдається під шкіру?!

Гаразд, вистачить лірики.

- Арішо, сонечко, ти у себе? - кинув в телефон, під'їжджаючи до бази. Офіс у нас знаходився там же. Але зовсім не через економію грошей на оренду, як міг би подумати хтось. Просто так мені було простіше наглядати за футболістами і показувати своїм гостям їх «у справі». Клуб був моїм дітищем, з яким я збирався обскакати по популярності батька.

Дівчина з гучним вереском повисла у мене на шиї, коли я запропонував їй спробувати налагодити наші стосунки. На щастя, вона не бачила мого обличчя, на якому відображалася неприязнь.

Зараз для мене було головним позбутися Джулс, а з Аріною пізніше розберемося. Складнощів виникнути не повинно.

- Люба моя, тобі сьогодні треба буде зустріти в аеропорту одного чоловічка. Це твоя колега з Британії. Попрацюйте з нею разом, подумайте над стратегією, потім покажете мені. Поселиш її ооось сюди, - я тицьнув пальцем в готель в центрі міста, координати якого надіслав мені батько. - поселиш, потім повечеряйте разом. А ввечері подзвони мені, - я був радий переважити дівчину своє важкий тягар. - Добре, кицько?

- Звичайно, Алексе, - Аріна розпливлася в щасливій усмішці. - Ми сьогодні побачимось?

- Можливо, - відповів я, розуміючи, що ні. На сьогодні у мене був запланований приємний вечір з Анею, дівчиною з якою ми познайомилися в спортзалі будинку, де я знімаю квартиру.