Імітація байдужості

Після занять Настя поїхала додому. Вона хотіла дізнатися що в тому листі, але гадки не мала як. Точно знала, що відповідь криється у речовині з неприємним запахом. 
Дверний дзвінок.Настя відчинила двері і на порозі побачила Максима. 
--Привіт, - сказав він. 
--Привіт, проходьте! 
--Можна? 
--Звісно, - вона не чекала такого гостя. - Максим Сергійович, ви по справі чи так?
-- По справі і так, - з посмішкою. 
-- Чай, кава? 
--Чай. 
--Ходімо на кухню. 
--До речі, симпатична квартирка.
Настя посміхалася, у неї з Максимом дуже теплі відносини, інколи вона радилася з ним як з батьком. 
Вона провела його на кухню.
--Ну ,слухаю, - піднесла йому чашку з чаєм. 
--Що це в тебе? - показуючи на каблучку, Максим в курсі всіх подій і знав,що носити ту каблучку не найкраща ідея. - Ти здуріла? Не одягай цю каблучку в казино! Чуєш? 
--Та чую.
--Дитино, я тебе прошу не накой дурниць! Якщо Єгор дізнається що ти з тих, то він тебе... 
--Я не з гравців Аса. 
--І навіть думати про нього не смій, а ліз до нього - тим паче!
--Та я і не думала. 
--Не думала вона. Знаю я одного такого героя. І, до речі, звідки ти знаєш про Аса. 
Настя йому все розповіла, цій людині вона могла довіритися. 
--Єдине, що тобі потрібно знати - не довіряй Асу і всім його людям , і каблучку цю викинь.
-- Я за ці дні так втомилася. І я не знаю, що робити з тими речами. 
--Віддай їх мені, не хвилюйся я їх знищу.
--Зараз, - вона принесла телефон і гаманець бізнесмена. - А, і ще я не знаю, що з ним робити. 
--Такий самий... - тихо під ніс прошепотів Максим. 
--У вас також є?
-- Не в мене, в Єгора. Він нещодавно його отримав.
--Я не знаю як проявити текст, я вже все спробувала. 
--Запитай в Єгора. 
--Ні, в будь-кого, але не в нього .
--Чому ти так думаєш? 
--Не знаю. Його не знаю, не можу вивчити. Його поведінка досить дивна і я... Мені буває страшно поряд з ним, але водночас мені це і подобається. Все так заплутано.
-- Почуття кохання це одна із загадок, яку неможливо розгадати. 
--Але вам напевно вдалося, у вас хороша дружина, син, скоро буде внук. 
--Нічого мені не вдалося. 
--Так що ви мені хотіли розповісти?
--Ах да, Єгор мені як син, і я завжди хвилююся за нього. 
--Я помітила, але він не малий хлопчик і нехай сам відповідає за себе. 
--Цього я і хочу обминути. Я тебе прошу не кидай Єгора, він начав змінюватися в кращу сторону. І це все із-за тебе , я не знаю, що ти з ним робиш, але він вчора зробив те, що не міг зробити п'ять років. 
-- І що ж він зробив?
--Він прибрав портрет Олі з робочого стола. 
--Хто така Оля? 
--Це його перше і ,як я думав останнє кохання. 
-- І що ж трапилося ?
--Вони не можуть бути разом. 
--Чому, це все через мене? 
--Ні, ти тут ні при чому. 
Ця тема важка Максиму для обговорювання.
--Не розказуйте, не потрібно, якщо вам від цього зле. 
--Нічого, все добре. І саме головне, я хочу запросити тебе на моє з дружиною свято. В нас річниця - ми разом 25 років. 
--Ого,так багато. Я навіть не знаю як це, жити з однією людиною так довго. 
--Нічого, скоро сама все відчуєш. 
-- А коли це буде? 
- З датою ще не вирішили, але плануємо на 31 жовтня. Ми відправимо запрошення. 
--Я в будь-якому випадку прийду. 
--Буду радий.
Вони попрощалися і Максим поїхав. Настя була стурбована тим, що Єгор теж отримав листа від Аса. Вона не хотіла, щоб він знову скинув Єгора. Наста розуміла, що Ас цього разу підготувався і задумав, щось жахливе.

Я не хочу його втрати.

Телефонний дзвінок, телефонує Катя. 
--Привіт.
--Привіт. Розповідай, що ви там з Деном робили?
--Я думала ти хочеш щось серйозне запитати. 
--Та чого ти, так і сказала б, що не сподобався. Знаєш, якщо так будеш перебирати, залишишся одна. Гаразд, що я хотіла, можеш приїхати до мене в агентство.
--Зараз? 
--Да.
--Можу, а що? 
--На місці поясню, адрес зараз скину. 
Настя приїхала за отриманою адресою. Зайшла всерелину, там її чекала Катя. Вона була якась бліда і погано виглядала.
--Що з тобою? Може лікаря викликати? 
--Ні, не треба, Ілля їде за мною. 
--А я навіщо тут. 
--В мене залишилося останнє замовлення , а я не можу поїхати. Можеш замість мене поїхати, гроші за сеанс я тобі віддам. 
--Так, не треба ніяких грошей, я поїду, ти головне не хвилюйся. 
--Дякую тобі. 
Їлля приїхав і забрав її до лікарні ,на обстеження. 
Настя отримала адресу і ім'я замовника : Аліса Гриценко Анатоліївна, агентство має свої автомобілі для доставки психологів за адресою. Замовник жив за містом, Настя ніколи не виїжджала за місто, але ця місцевість їй знайома. Авто зупинився біля будинку Єгора. 
--Це точно тут, ви нічого не переплутали? 
--Ні, все правильно. 
Вона ввійшла в двір, підійшла до будинку і подзвонила у дзвінок.-Відкрила їй симпатична жінка, Настя впізнала її з фотографій - це мама Єгора. 
-- Ви Єкатерина Віталіївна?
--Ні,  сьогодні я її заміняю , мене звати Настя
-- А по-батькові? 
-- Алісо Анатоліївнв, давайте без цього, просто Настя. 
-- Добре, заходь.
-- А Катя, тобто Єкатерина Віталіївна до вас часто приїжджає. 
--Ні, сьогодні вперше повинні були зустрітися. Але нічого, ви мені подобаєтесь.
-- А де буде відбуватися сеанс?
--Ходімо на кухню, кави поп'єм і водночас все розповім. 
Вони посідали за стіл, п'ють каву. 

-- А в будинку ще хтось є?

-- Ні , а чому ви питаєте?

-- Просто не хочу, щоб нам хтось заважав.
--Навіть не знаю з чого почати ?
--З чим зверталися з того і починайте. - тут Настя отримала джек-пот, вона скористається можливістю дізнатися про Єгора більше. 
-- В мене дуже важкі відносини з сином .
-- Що саме вас не влаштовує? 
-- Він дуже замкнутий, нічого мені не розповідає.
-- Але це не єдина причина ваших переживань. 
-- Да, ти права. Мій син, - тихо мовила мати, їй було важко говорити, бо не знала з чого почати.- Зараз, одну секунду. - набрала собі води.
-- Не хвилюйтесь. Ми нікуди не квапимося. 
--Мій син - Єгор, він серйозна людина, бізнесмен. В таких людей не може бути "все добре",як він каже. Але від добра не п'ють щодня замість чаю віскі чи бренді. 
--Він зловживає алкоголем?