Стукач

У відносинах Насті та Єгора вже тиждень панувала ідилія: зустрічалися вони у відповідні дні, Єгор займався бізнесом, Настя навчанням. Настя вже не запізнювалася на пари і відновила нормальні відносини з викладачами. Єгор спокійно вів свої справи . Настя почала вірити, що спокійне і стабільне щастя існує.

Єгор сидів у своєму кабінеті і думав, як поговорити з мамою про Олю. Він хотів сказати, що не тримає на ню зла. Да, все таки Настя повпливала на нього і його темна сторона відступала. Він довго вагався, але зібравши волю в кулак, пішов до неї. Аліса сиділа на дивані і дивилася телевізор. Він тихо підійшов до неї і обняв ззаду. Аліса не злякалася - звикла, він часто так робив.

--Мам, я хочу поговорити з тобою.

--Сідай біля мене.

Він повільно обійшов диван і сів біля неї.

--Про що ти хочеш поговорити?

--Я знаю, що ти виниш себе у смерті Олі. Але я хочу, щоб ти знала... - він набрав повні груди повітря і сказав, - я не злюсь на тебе. ЇЇ поведінку важко передбачити і ти не винна в тому, що сталося.

Він обняв її, і одрау його охопило відчуття спокою, йому ставало легко на душі.  

В будинок зайшли поліцейські .

--Ви Гриценко Єгор.

--Да, а ви по якому приводу?

--Ви заарештовані до вияснення обставин.

--Стоп, стоп. За що арешт?

-- Ми отримали заяву, що у вашому магазині десь вбудоване нелегальне казино .

--Що за абсурд, від кого ви отримали заяву?

--У відділенні розберетесь , а зараз... - хотіли надіти на нього наручники.

--Які наручники, я сам піду.

Вони взяли його під руки і вивели з будинку. Один відпустив його і пішов вперед, а другий тримав його міцно. Але потім прижав до стіни будинку і сказав:

--Не порядок - злочинців без наручників вести. Чув я про тебе всякого, згниєш у в'язниці. Таких як ти там багато, і знаєш що з ними роблять? Звідти виходять, але вже не живими, чимось нагадує твоє казино, - сказав це з відразою та приниженням.

Єгор після цих слів сильно розлютився. Він вирвався із рук міліціонера і взявши однією рукою його за шию, а іншою вперся в його плече.

-- Ну якщо ти так багато чув про мене, то знаєш, що я роблю з такими як ти. Невдаха, - вийняв з його карману посвідчення, - а це мені знадобитися, для твоєї утилізації, -- Єгор вчепився в нього мертвою хваткою.

Побачивши це, інший поліцейський підбіг і відчепив Єгора від нього. Той надів наручники на нього і повели до машини.

Приїхавши до відділку міліції , Єгору влаштували допит. Кімната не велика, лампа освічувала лише стіл, що стояв посередині кімнати, а її кути, оповиті темрявою. На допиті були присутній слідчий, що веде цю справу та той, хто написав заяву.

-- Чому я тут ? Я не розумію. І що це за вистава, наділи на мене наручники. Ми ж з вами дипломатичні люди, - поки спокійним тоном.

--Те про те, що йшлося в заяві, сьогодні це величезний злочин, і карається обмеженням волі та конфіскацією майна.

--Можна подивитися?

--З моїх рук.

--Хах, - здивовано , Єгор від подиву підняв брову, на його обличчі промайнула тінь посмішки.

Єгор читав ту заяву і розумів, що написав її хтось, хто знає все про казино і про нього загалом. Він помітив, що в тіні хтось є , а за каблучкою, яка відбивала світло, зрозумів хто то.

--Тут вказано, що ви в цьому бізнесі 5 років . За такі ховавнки світить довічне.

--Знаю, але це не про мене, краще провірте того, хто написав заяву, він майстер в хованках, чи не так?

--Ви ж не хочете сказати, що професор філософії може мати якісь проблеми з азартом ? - він так казав, ніби це не може бути правдою.

--А я можу мати якісь проблеми, чудова логіка...

--Тоді кому потрібно це все?

--Хіба я повинен думати про це, це ваша робота. Вороги є в усіх і я не виняток, хтось хоче мене підставити.

--Не схоже на підставу, надто багато деталей. До речі, як ви помітили тут іде мова не тільки про казино, а і про вбивства, які ви скоїли . Тут і приміром вбивство Антона Олександровича. Напевно ти чув про нього з новин .

--Вперше чую, -- переводячи погляд в тінь, наклонивши голову на бік.

--Не дивишся телевізор?

--Надто багато роботи з таким магазином світового бренду.

--Я готовий повірити у вашу щирість, якщо у вашому магазині нічого не знайдемо.

--Я також хочу поговорити, один-на-один, - обізвався хтось із кута кімнати, що був у покриві тіні.

--Тоді я вас залишу, - сказав слідчий і вийшов з кімнати.

--Ну що, догрався? - він вийшов з тіні. - Жалюгідний хлопчисько. Тобі одного разу було мало. Напевно сподобалося бути на дні, да?

--Не думав ,що впадете так низько, поліція. Це все на що ви здатні. Але це не ви написали заяву, це хтось із моїх.

--Я б сказав із наших. Якщо вони на два фронти, то що ти з ними зробиш?

--Те ж саме, що і ви.

--Ні, я просто прибрав в би їх, як сміття, а ось ти - ні.  Ти грався б з ними, чекав поки вони будуть вимолювати прощення, - з хитрою та бридкою посмішкою, але різко зупинився і його обличчя стало кам'яним. - До справи, ти ж знаєш, що це брехня і тобі ніхто не повірить.

--Хіба буде брехня брехнею, якщо всі знають що це брехня.

--Звісно.

-- За 5 років вичерпався ваш креатив?

--Це тільки початок, - сів навпроти нього, повільно піднявши погляд на Єгора і весь час поправляючи каблучку з пікою. - В мене є ще одна зброя, яку ти мені подарував.

--Коли ж це ми з вами пересікалися?

--А того дня, коли ти вперше сів за гральний стіл проти Анастасії, - в душі Єгор захвилювався, але на його обличчі не сходила байдужа посмішка.

--Ви постаріли і не такий красунчик як раніше. Старієте, тому нікому не цікавий, може пора піти з поля бою. Не той Ас! Ви лише пригодні в шістки і нижче.

-- А ти так і не набрався розуму. Не знаєш кому і що казати. Нічого страшного, - похлопав його по шоці. - перевоспитаємо, - Він зняв свої окуляри, - це щоб не забруднити твоєю брудною кров'ю, хлопчисько.

Він взяв його за волосся і відкинув голову назад. В цей момент до кімнати заходить слідчий Комаров і Анна детектив.