Король та Королева пік

Останній шанс

І

--Розкажи мені, що з ним зараз?

--Все як ви планували.

--Це означає, що вона не витримала його, а він сам себе вбиває алкоголем. Єгор все сам зробив і без мене. Як приємно дивитися як совість, про існування якої ніхто не здогадується, з'їдає його. Хлопчик хотів вхватити собі більше ніж призначено, ось і результат. А ти молодець 5 років віддано мені доносиш все, ось твої гроші. Коли мені знадобитися інформація, я знаю, що в мене є хороший друг Діма.

--Частіше звертайтесь.

--Єдине що його може врятувати - це пробачення тих, хто від нього відвернувся. Анастасія Ковальчук скоро поїде до Праги - Єгор так і не зможе виправити все.

II

Єгор приїхав додому пізно ввечері. В домі було порожньо, без жодної живої душі. Максим все таки дотримався свого слова. Перший тиждень він провів як завжди - робота, казино і без жодного докору сумління. На другий тиждень він нудьгував .Ніхто не телефонував ,не приходив, всі дзвінки Максим збивав. Алкоголь вже не приглушував біль. Йому було самотньо, але він всього лиш два тижні сам, та цього було достатньо, щоб почати думати і про Настю.

Сам себе вбиваю цією отрутою. Отрута теж може бути ліками. Але вони вже не допомагають. Напевно в мене передозування. Насть! Врятуй мене, я не можу без тебе...Що ж я накоїв...Я божеволію... Мені терміново потрібно з будь-ким поговорити. Я так не можу, вона вбиває мене, безжально, холоднокровно. 

Він викликав психолога, йому потрібно було термінолво з кимось поговорити : висказати все накипівше. Психолог приїде через годину, Єгор чекає на нього з нетерпінням.

Він пішов до себе в кімнату і на столі помітив браслет Насті, який вона забула. Він взяв його в руки і сів на ліжко. Він перебирав його в руках і пригадував, як вона лежала в цьому лідку поряд з ним. Єгор так занурився в своїх спогадах, що не помітив, як пролетіла година. Дзвінок в двері - пиїхав психолог. Він відчинив двері і запросив його всередину. Єгор сів в крісло, а психолог в крісло навпроти .

-- Ось і прийшов час, зараз я буду грати проти себе.

--Що вас тривожить?

Єгор вагався, не міг знайти правильних слів, але все ж витягнув з себе пару слів.

--Вона мене вбиває...

--Хто?

--Совість, - психолог здивовано дивився на Єгора.

Єгор подивився на психолога, поглядом надії.

--Вам потрібно розказати все.

--Добре, - Єгор прийнав для себе зручну позу, перекинувши ногу на ногу. І розказав все, без хвилювання і зупинок.

--Ви добре контролюєте свої емоції.

-- Я вас прошу, - він зробив такий вираз обличчя, ніби психолог сказав нісенітницю.

--Та ні, серйозно, ви коли мене зустріли були геть зовсім іншим, а коли почали все розповідати то...

--Мені набридло імітувати почуття байдужості, безжальності. Ви праві - надто добре контролюю свої емоції, що навіть не помітив як вони покинули мене.

--Для чого ви це робили?

--Знаючи, що я можу піти життя в будь-який момент, щоб менше завдавати болю. Таких як я не так шкода. Я хочу повернути свою матір, друзів і дівчину.

--Вони зробили це, щоб ти зробив висновки.

--Не всі, дівчину мені вже не повернути.

--Немає нічого неможливого, ви ж навіть не спробували.

--В тому і проблема, я знаю що вона мені скаже. Зараз у неї можливість розпочати нове життя без мене. Їй так буде краще. Вона заслуговує на це - сказав це стиснувши в руці її браслет.

--Ви хвилюєтесь?

--Помітно?

--Так.

--Вона любила мене по-справжньому. Її почуття були щирими до мене, а я просто грався ними.

--Від кохання до ненависті один крок.

--І який ідіот це придумав. Ні, між любов'ю і ненавистю не один крок. Насправді, між любов'ю і ненавистю Велика Китайська Стіна, і кожні десять кроків стоять охоронці зі зброєю в руках. І я зробив останній постріл.

--Якщо ти не спробуєш, будеш жаліти.

Сеанс закінчився і Єгор знову остався один. Того ж вечора він вирішив вибачитися перед Максимом і мамою. Він купив їй величезний букет квітів та торт і поїхав до будинку Максима. Щоб зайти у двір потрібно дозвіл Максима. Він стояв під ворітьми і хотів додзвонитися до нього, і нарешті він взяв слухавку.

--Макс? - тиша, - Максиме Сергійовиче, можна ввійти?

--Що ти хочеш?

--Одразу в двох словах і не розкажеш, тому я прошу дати мені можливість мені сказати те що думаю.

--Ти вже висказав свою думку, - сказав Максим серйозним голосом.

--Будь ласка, я більше не потревожу вас.

Вороти відчинилися, і він невпевнено ішов до будинку. Ввійшов всередину будинку. Максим , його дружина та Аліса сиділи за столом і пили чай. Вони всі його помітили. Аліса хотіла підвестися і піти до нього, але Максим зупинив її. Він довго топтався у веранді, не міг наважитися підійти до них. Він підійшов до них хвилюючись, як перед екзаменом.

--І що ти хотів сказати нам? - запитав Максим.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше