Королева в подарунок

33

Йєн задумано доторкнувся до свого підборіддя довгими пальцями. Вдавав, що досі не обдумував це питання:

- Бути регентом вже нагорода. Але хотілося б залишатися при владі й після нашого розлучення, якщо це можливо.

Мої підозри справдилися. Цілком логічно, що людина яка один раз буде при владі не захоче її втрачати. Що ж, Арабелло, хочеш стати королевою, то доведеться терпіти цього джентльмена усе життя, навіть після нашого розлучення.

- Посада першого радника, маєток у Гамсвелі та сто тисяч золотих Вас задовольнить?

Помітила як від моєї пропозиції в обох чоловіків розширилися очі від здивування. Атрей був явно ошелешений. Нічого, йому на користь, нехай тепер жалкує, що не погодився на цей фіктивний шлюб. Йєн не приховував свого задоволення:

- Цілком! Ви дуже щедрі, Ваша Високосте!

- Тоді пропоную прописати все у договорі. Оскільки це таємна угода то писаря викликати не можу. Атрею, ти не погодишся тимчасово виконувати його роботу?

Побачила як це йому не сподобалося. Але він тямуще кивнув та погодився. Досить швидко ми склали угоду згідно з якою Йєн повинен виконувати функції мого регента, відстоювати мої інтереси, не вимагати виконання подружнього обов’язку та розлучитися зі мною після мого повноліття. Я ж обіцяла вийти за нього заміж і по закінченню двох років виплатити нагороду та надати посаду першого радника. Щоб внести ясність як я уявляю наше подружнє життя уточнила:

- Мені не хочеться, щоб до нашого весілля Ви користувалися увагою жінок. Потрібно всіх переконати, що між нами несподівано спалахнуло нестримне кохання. Після того як Ви офіційно станете моїм чоловіком, контролювати Ваше особисте життя не буду, тільки постарайтеся зробити так, щоб за ці два роки у Вас не народився бастард. У такому разі легенда про Вашу безплідність буде зруйнована і доведеться вигадувати іншу причину, щоб нас розлучили. На жаль, подружня зрада осіб королівської крові не вагомий аргумент для розірвання шлюбу.

Йєн посміхнувся. Напевно не очікував від мене такої відвертості й поспішив запевнити:

- Не хвилюйтеся, Ваша Високосте, я не підведу.

Ми поставили свої підписи на договорі. Ввечері я скликала усіх своїх наречених та Родеріка, щоб оголосити Важливе рішення. Бажала зробити це сьогодні й таким чином уникнути побачення з Лестером яке мене чекало. Коли запрошені зібралися у залі я велично зайшла до кімнати почала промову:

- Хочу повідомити Вам про дострокове закінчення відбору. Дякую усім хто брав у ньому участь, Ви проявили себе як гідні наречені та майбутні королі. Несподівано для самої себе я зрозуміла, що закохалася і бажаю вийти заміж лише за цього чоловіка. Тож відтепер єдиним моїм нареченим буде – зробила драматичну паузу для ефекту і пробіглася поглядом по обличчях чоловіків. Вони всі були схвильовані, а аж надто Родерік. Ніхто не смів порушити тишу яка запанувала у залі і я продовжила: – Граф Йєн Франдерман.

Розвернулася та дала йому свою руку яку чоловік з обожнюванням на обличчі ніжно стиснув у своїй долоні й став поруч зі мною. Квентін помітно засмутився та понуро опустив голову, Баджер бундючно закотив очі догори, Освальд який сидів на кріслі насупився, а на Лестері уловила тінь злості. Своє невдоволення не приховував Родерік:

- Але при всій моїй повазі, вельмишановний граф Йєн не брав участі у відборі, не виграв жодного конкурсу та не проявив себе як майбутній володар.

Цікаво на що готовий піти мій радник, щоб бачити поруч зі мною свого сина. Намагалася бути переконливою:

- Для того, щоб стати моїм чоловіком не обов’язково брати участь у відборі. Ви самі влаштували цей захід, щоб я тільки придивилася до наречених. Не обіцяла виходити заміж за когось з учасників.

На мій захист став Йєн:

- Якщо бажаєте, то я візьму участь у Ваших конкурсах і доведу, що гідний одружитися з Арабеллою, – мабуть, навмисне назвав мене на ім`я, підкреслюючи цим нашу близькість. Я якомога ніжніше поглянула на нього:

- У цьому немає потреби, любий. Все одно я виберу тебе не зважаючи на результати випробувань.

У розмову втрутився невдоволений Лестер. Він уже бачив себе королем, а тут з`явився Йєн та зіпсував його плани. Знала – цей наречений так просто мене не відпустить:

- І коли дозвольте поцікавитися спалахнуло це кохання? Ще вчора у Вас, Ваша Високосте, серце було вільне, а сьогодні – воно належить Йєну. Дивно якось це все, не вважаєте?

Чекала на це питання. Добре, що вже знала на нього відповідь. Сподіваюся у легенду яку ми вигадали повірять:

- Насправді ми з Йєном вже давно листуємося, але оскільки я була заручена з Даррелом, то теми наших листів обмежувалися лише державними справами. І ось, коли мої заручини скасували, ці листи стали більш особистими. Сьогодні, коли Йєн прибув до палацу, я одразу зрозуміла – він моя доля.

Сподіваюся, не переграю й у мій фальш повірять. Якісь усі засмучені, стоять, гнівно свердлять поглядом мого теперішнього нареченого. Він немов навмисне ще більше вирішив розізлити їх:

- А я це зрозумів одразу як тільки познайомився з тобою. Весь цей час засинав з мріями про свою принцесу і нарешті те, що здавалося не можливим стало реальністю.

Йєн сказав це з такими трепетними нотками у голосі, що я сама майже повірила. Навіть якщо і розпізнали нашу гру той що? Я майбутня королева, вони нічого не вдіють. Щоб уникнути подальших запитань поспішила заявити:




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше