Глава 23

Після тієї розмови з Заком, він почав з новими силами шукати спосіб порятунку. Тому майже весь час ми проводили в бібліотеці, аби знайти хоч якісь згадки. Батько вже подумував про те, аби відправитися в інший світ, де будуть більше знати про отрути. Навіть готовий був перенестися на Землю та особисто знайти Легіон. Але в нас не було на це часу. Я не знаю, скільки ще зможу протриматися, адже з кожним днем стає лише гірше.                                                                                                                                      

Однак в один день нам таки посміхнулася удача. Аларік знайшов якусь древню книгу, що написана ангельською мовою. І нам неймовірно пощастило, адже Зак був напівангелом, а значить міг розуміти цю мову. Тому хлопець з новими силами поринув в вивчення, адже саме тут може бути хоч щось корисне.                                                                                                                                                               

- Знайшов, - раптово викрикнув Зак.                                                                                                              

Це змусило усіх нас відволіктися та попрямувати до того місця, де сидів хлопець. Він уважно продовжував вивчати книгу, навіть не дивлячись на нас. Для мене ж ця мова була не зрозуміла, тому залишалося лише чекати.                                                                                                                              

- Це дуже древня отрута, вона чи не старша за більшість наших світів, - почав хлопець. - Її винайшли друїди, перше населення Землі. І лише вони могли її приготувати. Що дуже дивно, адже в Легіону просто не може опинитися ця річ, - Зак похитав головою. - Друїдів давно винищили, тому як в них це вийшло?                                                                                                                                                            

- З цим ми будемо розбиратися потім, - пояснив батько. - Зараз нам важливо дізнатися як отримати протиотруту.                                                                                                                                                       

- Її немає, - відповів хлопець, проте, побачивши нас, вирішив швидко продовжити. - Але є один спосіб, однак я не впевнений, що він спрацює. Виявляється ця книга - це переклад якихось древніх манускриптів Землі, - він вказав на фоліант. - І тут описується один ритуал, що дозволяє перенести душу.                                                                                                                                                                 

Зак на мить замовк, а я ледве стрималася, аби не попросити його продовжувати. Часу залишилося не так вже й багато, тому ми маємо терміново використати будь-який спосіб. Але чи вистачить в нас сил на древній ритуал?                                                                                                                                           

- Тут говориться про те, що потрібна магія повного місяця, яку мають розділити кілька людей та поділитися власними силами. А потім це все передати Емі, - пояснив Зак. - Це дуже схоже на те, як ми передаємо енергію під час битви, - пояснив хлопець. - Проте цей ритуал дуже небезпечний і не відомо скільки точно потрібно людей.                                                                                                                          

- Але тепер в нас є хоча б щось, - сказала Зоріна. - Якщо це врятує мою доньку, то я готова спробувати.                                                                                                                                                         

На моїх очах виступили сльози. Останнім часом я стала занадто сентиментальною. Буду все списувати на те, що це через смертне тіло. Мене ж виховували воїном, я маю бути сильною. Але зараз просто не можу інакше. Та й мої близькі стараються зробити все, аби врятувати мене. А це дуже важливо для мене.                                                                                                                                                                   

- Що зі мною буде відбуватися? - запитала я.                                                                                                 

- Ти відчуєш, як кожна клітинка твого тіла буде руйнуватися, адже смертне тіло не здатне витримати магію такої сили, - пояснив Зак з сумним поглядом. - Це буде жахливий біль, від якого можна зійти з розуму.                                                                                                                                                              

- Але ти впораєшся і все буде добре, - Аларік обійняв мене за плечі.                                                          

Все обов'язково має бути саме так. Це і справді єдиний вихід для мене, і я в любому випадку помру. Тому якщо є шанс потім повернутися, то я ним скористаюся. Але залишилася лише невелика проблемка.                                                                                                                                                       

- Нам треба зібрати людей, - врешті сказав тато...