Краплі дощу

КРАПЛИНКИ-СТРИБАЙЛИКИ У ВІКНІ МІСЬКОЇ КВАРТИРИ

Івасик сидів біля розчиненого вікна. Дощик рясно поливав міський асфальт, клумби, дитячі майданчики. Хлопчику подобалось дивитися, як розбиваються об землю краплини, сяючи сріблом на сонечку, що з цікавістю визирало з-за хмар. Раптом дощ посилився, і краплі стали застрибувати до кімнати.

– Е-е-е, ні! Ми так не домовлялися! – вигукнув Івась, струшуючи краплини з маминої сумки, що лежала на підвіконні.

Краплинки засмутилися – чому їх раптом струшують?

А тому, що це не просто сумка.
Розкажи, розкажи! – запищали краплинки.
Ну гаразд. Слухайте.

Івасик розповів їм дивну історію, яка нещодавно сталася з ним.

Тетяна Гаркуша

Подобається

#200 в Різне
#21 в Дитяча література

У тексті є: пригоди, дружба, дослідження природи

Відредаговано: 30.09.2022

Додати до бібліотеки

Поскаржитись