Розділ 6.

Світлана.

Розплющивши очі, побачила що я у ліжку. Петро щось бубонів, але було байдуже. Голова страшенно боліла. Він підійшов, і роздратовано простягнув пляшку води.

— Я не хочу, дякую.

— Я не запитую! Навіщо поперлась сама на Дерибасівську?

— Хотіла придбати те, що мені сподобається, а не те що ти обереш. Якщо для тебе це вбрання доярки — твоє право. Але одягати мене, як повію я тобі не дозволю. 

— Що у тебе за проблеми з повіями?

— З чого ти взяв?

— У тебе що не по-твоєму, те — повія!

— Це не так. Просто судячи з твоєї поведінки, ти звик, що жінки у твоєму житті — явище тимчасове, і я не заперечую цієї ролі для себе, ба більше — щаслива що завтра увечері наша домовленість завершиться. Але якщо ти так зневажливо ставишся до всіх — я не розраховую на те, що мені сподобається. Тому й обрала сама. Та й раціональніше було розподілити наш час, ти обрав собі одяг, я — собі.

— Раціональність — не твоє! Ти насмажилась на сонці і вирубилась! Ми втратили три години! Ти запізнилась на годину і ще дві пролежала непритомна! У нас море справ! Ще потрібно тебе до ладу привести! 

— Я — не виставкова собака! І до ладу приводити мене не потрібно! Запхай свої уявлення про ідеальний світ собі у зад! Я зберусь сама. Хочеш когось привести до ладу — купи собі пуделя! 

— Тобі потрібно пофарбувати волосся і наростити вії, зробити манікюр і наростити нігті, бо виглядаєш, мов покоївка!

— Щиро дякую за компліменти, тобі в цьому рівних немає. Нарощувати будеш собі. У мене алергія на таке. Волосся фарбувати я не дам, у мене гарний натуральний колір. Манікюр? Дякую, але я не фанат яскраво-червоного лаку.

— Давай затонуємо волосся у блонд і на цьому закінчимо?

— Жодного блонду. Ти як хочеш, але я ніколи в житті не стану білявкою. Свої збочені фантазії будеш випробовувати на комусь іншому. Я згодна стати темніше, але не білявкою.

— Які в тебе проблеми з білявками?

— Та чому у тебе що не заперечення — то проблеми? Немає у мене жодних проблем, просто штучний блонд на таких як я виглядає дешево і неприродньо. Ти уяви мене в образі леді Гаги? Волосся спалять і я потім буду, мов з соломою на голові. Ні, ні і ще раз — ні! У нас договір, але не рабство. І робити мене штампованою копією я не дам.

— Тоді ніякого фарбування!

Стало страшенно смішно, і я не стрималась, розсміявшись. Абсурд. Просто абсурд.

— І навіщо було цю сцену влаштовувати з примусом? Я ж з самого початку сказала що нічого змінювати не хочу.

— Дивна ти дівчина, Світлано, інші на твоєму місці, душу б продали за таку добу, а ти випендрюєшся, мов якась особлива. Сама за цим платтям пішла, сама відмовилась від салону краси, який собі не зможеш дозволити ніколи.

— Знаєш, якби знала що ти такий козел — нізащо на світі не взяла б той квиток.

В горлі стиснувся клубок, цей шмат лайна вирішив мене принизити, показати моє місце. Багатий шматок лайна! Не пробачу тобі цього ніколи у житті!

— Хочеш на море?

— Хочу! — не знаю що спонукало мене це сказати, але на море я справді хотіла.