Розділ 22.

Петро

Малолітня ідіотка! Думає я носитися з нею буду! Нафіг ти мені здалась? Ну і сиди в своєму болоті! Благодійність? З чого вона взяла... Бляха! Гроші. Це все через гроші. Ідіота шматок! 

Набрав номер Олени, та була "дуже рада" мене чути о сьомій годині:

— Писаренко, якщо ти не при смерті то йди в сраку!

— Лєн, ти зі Світланою не говорила?

— Говорила вчора. Ти, — вона зам'ялась, підбираючи слова, — Контрацептив!

— Це ти так сказала, чи вона?

— Я. Світланка надто вихована щоб таке сказати. Ти чим думав, коли гроші їй пхав? І ще й з такими словами? Дівчина плакала як ненормальна. І це вже день минув, страшно уявити яка вона була коли тільки ти це зробив.

— Я не те мав сказати. Я мав повернути їй гроші, які вона залишила мені.

— То ти уже в дітей гроші береш? Ростемо, Петя, ростемо!

— Лєн, не біси. Коротше, я послав її і сказав що нікому вона не потрібна.

— Писаренко, ти — невиліковний придурок. Тобі голові лікувати не допоможе, одразу ампутуй!

— Я тебе теж дуже люблю.

— А я люблю свого чоловіка, який передає тобі що з радістю ампутує не лише голову, якщо не залишиш мене у спокої.

— Що мені з нею робити?

— Вбийся.

— Дай мені її номер?

— Йди в сраку!

— Ну Лєн...

— Петь, якби вона хотіла — вона-б сама тобі його дала, а так — ти її образив раз, обізвав другий, принизив з грошима і тепер таке сказав і хочеш номер? Та вона сама мене уб'є якщо я тобі його дам.

— Лєн, питання життя і смерті.

— І не проси.

— Ну а як мені до неї підійти?

— На колінах, і запхавши свої загони собі глибоко в зад. А тепер у мене за розкладом ранкова нудота! Бувай.

— Ти вагітна?

— Бувай!

Вона поклала слухавку. 

Я дивився на двері гуртожитку, де зникла дівчина кілька хвилин тому, думаючи як мені чинити? Залишитись і спробувати поговорити, чи поїхати і дати час, щоб охолола?

Двері відчинились і з них вийшла Світлана — заплакана, у чорній довгій сукні і з рюкзаком на плечі. Очі були червоні від сліз. Вона кинула на мене повний ненависті погляд і зникла в затінку дерев, дівчина йшла на зупинку, ну звісно... адже пари геть скоро почнуться. а їй пішки не встигнути. Я б міг її підвезти, але боюсь вона не погодиться.

Але нічого… у мене є ідея краще. Є у світі одне місце, де вона не зможе мене послати. Виховання не дозволить.