2. В останє

– Ем , Ваше Вилочносте , кликали?

Зайшовши до тронного залу я побачила всіх вищих богів нашого світу. Брати теж тут сиділи. Чоловік 30 зібралося за незрозумілих причин.

Батько кивнув , а всі встали і склонили голови. Я теж ледь помітно хильну головою та відправилася на почесне місце з ліва від Короля богів.

Як тільки сіла , король мовив...

– Як ви вже знаєте , мої дорогі друзі , через місяць моя дочка стане повнолітньою і взійде на престол. Я давно до цього готувався , і настав час , але трапилось лихо. Смертний зазіхся на Міруючий посох , без якого не бувати коронації. Тим біль ми не зможемо підтримувати баланс між світами без нього. Того і зібралися сьогодні заради цього.

Як тільки батько закінчив передмову в залі почувся гуркіт голосів. Але коли король стукнув кулаком об стіл всі затихли. Одні брати мовчали і лиш тривожно споглядали на батька. Щож ти , королю , затіяв?!

– Я знаю де знаходиться наш посох. Але вам це не сподобається. Вчорашнє місцеперебування посоха це Алєрії. А точніше в АММІ. В світі моєї дочки.

– Що він там забув?! - прикрикнула мій брат. Це та академія де вчиться його істина пара. От він нервовий такий.

– Сину , заспокойся. Сильно від учиників він виділиться не буде.

– Батьку , з чого ти взяв, що він один з учнів?

– Робота зроблена не професіонально. Але це були сильні маги. Може 5 чи 6 курс. 

– Та діло в тому , що академія відкриватиме свої двері для академіків через місяць. Такщо залишитись там він точно не міг. - говорив Дарео.

– Давайте подумаємо , хто знаходиться в академії протягом року? Декани , пороз'їжджалися. Вони приїжджають за день до початку навчання , раніше їх не як не впустять. Вчителі за тиждень. Ректор! Я чула , що новий ректор сів за місце старого. Молоденький принц! В чомусь провинився , а батьки його відправили в свою академію ректором. Вам не доведеться в цьому відчувати щось підозріле. До того ж , принц не простий , а справжній перевертень. Та щей вовк. Хм. - це вже я видала.

– Можливо це і так. Але якщо це правдива історія про принца , але по дорозі до академії його техенько того , а вбивці, завдяки метаморфозі змогли змінити зовнішність. І щей зможуть змінюватися на вовка , так як принц - вовк. А? - говорив Літ, наймолодший із братів , але старший за мене на декілька хвилин. Ми близнята.

– Діти мої , ви праві. Але для чого ж стільки заморочуватися. Можна було б просто прикинутися одним із першокурсників і ніхто й недодумаїться.

– Батьку, частково ти прав, але у першокурсників провіряють степінь розвитку дара. А якщо у новобрачно знайдуть дар 10 степеня , як до цього віднесуться. Правильно , з підозрою. Найлегше всього бути мерзотники , балуваним принцом до якого навіть не прикопаються за те , що вбив одного із учеників. Скаже оборонявся. А що з нього брати коли розуму немає , зате є сила. - віщала я.

– Можливо! Тоді як нам все це розв'язати? - запитав батько відкинувшись на троні.

– Треба когось послати , кому ти зможеш довіряти і хто стане щойно поступившись бідним хлопчиськом на якого навіть дивитися не будуть.- говорив Ліам , при тому всі троє подивились в мою сторону.

– Ну а що , з неї вийде хороший хлопчина. - підтримав Літ.

– Ні і крапка! Я не можу дозволити , щоб майбутня королева золотокрилів і Королева , як це дивно не звучало , богів , розгулювала по нижчих світах.

– Батьку , не забувай , це мій світ. Я його створила. Мені він нічого не зробить.

Ще сім годин це все обговорювалося , навіть ті всі чоловіки що до цього сиділи мовчки підключились. І я лечу в світ нижніх рас. І поступаю в академію АММІ.

Через годину я вже збирала на голові красиву благородну зачіску . Ззаду волосся розпущене , і спадає довгими закрученими природою прядками майже до колін. Спереду по бокам теж звисають дві прядки. Але ще з боків зібрана ззаду бублик з косичок. Сукня в мене синього кольору , верх чорний , а рукава- ліхтарики білого кольору. Одяг з першого погляду - простенький , а якщо добре приглядіти , можна побачити таємний карман , із якої дорогої тканини воно пошите і які викрутки робили майстри на сукні. На ноги одягла прості Земляні балетки , гольфи не одягала , так як там зараз літо. Надягала кулон , ввиді витягнутого кришталика в оці. 

Ще через деякий час , коли була повністю готова , зібрала всю свою зброю , що важила приблизно 2 тон і закинула все в світовий карман. Серед зброї можна було знайти , ножі , мечі , саблі, кастети , арбалети, луки зі стрілами , утяжкувачі, для рук і ніг, свої улюблені ручні кети ( щось потипу парних мечів). На руку одягла сімейний , тобто родовий меч богів , це звичайний перстень , оздоблений рубіномв рукоятті маленького меча. Якщо сказати подумки слово " Мел" то меч прокиниться і ввійде в свою силу.

Одяг я не брала , все куплю в тому світі. Тому грошей взяла достатньо багато. 8 тисяч золотих. Це 160 мішочків. Всі вони десь в світовому кармані плавають  , як і інше барахло.

– Я вже готова , всім пока. 

– Люба , ми будемо за тобою дивитися і будь обережною. Якщо щось станеться не вздумай розкриватися і придумай щось зі своєю силою , зменш її в декілька тисяч разі будьласка. Хай вона буде середньою людською в третій степені. - говорила моя мама , заключаючи в свої теплих руках.

– Рідненькі , це всього на декілька місяців , я скоро повернуся. А з даром я вже щось зроблю на землі , перед тим як доберуся в місто. Мені його ще знайти треба.

– Сеструнь , ми до тебе через декілька діб навідаємсяся. Можлива навіть на навчання заскочив. Такщо прощатися не будим , тай не хочеться якось прощатися нібито в останє тебе бачимо. Ми любимо тебе . - договорив Літ і крепко - крепко мене обійняв.

Всі зійшлися мене проводжати , батьки , слуги , друзі , найкращі дру , брати.

– Якщо я ще годину простою , міжсвітова рамка невитримає і взірветься. Все , я теж не буду говорити бувайте , а скажу до скорої зустрічі!

Я зайшла в рамку. Через хвилину я відкрила очі і опинилася серед дуже красивого лісу. Трішки пройшовши в перет я побачила фейр ( маленькі феї , що оберігають ліса та природу ) і море! Що!? Море!? Звідки воно тут?!