Крок до межі

Глава 3

     Таксі під’їхало до офісу, сьогодні Ксенія з Кариною домовились допомогти Владові прибратись перед робочим стартом. Влад відмовлявся, мовляв, він найме для цього спеціальних людей, втім дівчат було не переконати. І ось в повній бойовій готовності подруги увійшли до офісу.

- Привіт, бджілки. - Влад привітався та поцілував в щічку кожну з дівчат. Як же його приваблював запах Ксенії, йому хотілось зануритись у її біляве волосся і вбирати в себе цей солодкуватий аромат. - Ходіть, проведу вам екскурсію, й заодно покажу твоє робоче місце. - звернувся до дівчини, проганяючи настирливі бажання. 

Офіс вражав своїми периметрами, великий, просторий, з незліченною кількістю кімнат. Вони пройшли прямо по коридору і зайшли до кабінету в якому працюватиме Ксеня. Обвівши поглядом доволі просторе приміщення, Ксенії на якусь мить стало лячно, чи зуміє вона впоратись з поставленими перед нею завданнями, адже досвіду до цього у неї не було, це буде її перша серйозна робота, ще й керівником являється Влад, якого Ксенія просто не хотіла й не могла підвести. Прочитавши хвилювання на обличчі, яке приваблювало його все більше, Влад нахилився до дівчини та тихо промовив.

- Ти впораєшся. Не сумнівайся. 

Ксеня поглянула на нього своїми зеленими очима, від її погляду перехопило подих. 

- Дякую, Влад за шанс і віру в мене. Ти собі не уявляєш, наскільки для мене це важливо.

- Уявляю. - підморгнув. - Я теж не відразу досягнув вершин. Ба, більше, в мене теж була провальна перша співбесіда, а співбесідував мене навіть не здогадаєшся хто. 

- І хто ж? 

- Їхній тато. - не втрималась Карина й відповіла замість Влада. Вона вже чула від Сашка розповідь про те, як чоловік наймав на роботу власних синів. 

- Саме так, він у нас ще той креативщик

Ксеня знала, що Саша та Юра працюють в IT компанії, яку заснував їхній батько. Однак вона не знала таких деталей, як ті, що щойно почула. Юра рідко ділився чим-небудь. Він був доволі скритним, якби дівчина не намагалась його розговорити, хлопець не любив що-небудь розповідати зі свого минулого.

- Я далекий від IT. У мене свій власний бізнес. - продовжив розповідь Влад. - І я ні про що не шкодую, на щастя тато теж погодився, що все це геть не моє і відпустив з настановами в далеке плавання. Ось і вся історія. - Влад плеснув у долоні. - Ну, що, дівчата п'ємо каву і гайда до роботи, бо інакше не завершимо до наступного року. 

- Шкода, я б не проти ще щось дізнатись новенького про ваш сімейний клан. - сказала Ксеня, прямуючи до дверей. Їй було цікаво слухати розповіді Влада, поруч з ним дівчина почувалась легко й невимушено. 

- В нас попереду ще повно часу, наговоримось, тим паче таких історій у мене чимало. Але думаю ваші кавалери не зрадіють, коли дізнаються, які подробиці я про них можу розповісти. - поглянув з хитринкою в очах.

- Переживуть. - додала Карина в очікуванні усіх подробиць, хоча їй самій багато чого було відомо. 

За дружними розмовами робота йшла стрімко, Влад продовжив розповідати про період, коли брати жили разом. Як виявилось, це був доволі цікавий час для усіх трьох. Довелось робити все самим, готувати, прибирати, закуповуватись і так далі, самостійність - була найважливішим правилом батька, яке він прищеплював синам. Однак, поживши два роки під одним дахом, першим вирішив піти Влад, як й відокремитись від сімейного бізнесу. Згодом доля занесла його до Америки, де він одразу відчув себе, як риба у воді.

Доки Влад та Карина наводили лад в конференц-залі, Ксенія відправилась до комори. Дівчина залізла на драбину, аби протерти пил на верхній полиці, як раптом не втримавшись вона звалилась на підлогу та боляче забилась.

- Ксенька, ти жива? - запитала Карина, прибігши з Владом подрузі на допомогу.

- Не впевнена, здається щось з ногою. - дівчина скривилась від болю, потираючи гомілку.

- Дозволь мені оглянути. - звернувся до Ксенії Влад. - Я в цьому тямлю, довірся мені. - Ксеня кивнула на знак згоди. Чоловік обережно взяв ногу та впевненими рухами покрутив нею туди-сюди, дівчина не втрималась і зойкнула. - Я обережно, потерпи. - теплі пальці Влада продовжували досліджувати на нозі кожну ділянку. Поки чоловік проводив маніпуляції з ногою, Ксенія мимоволі роздивлялась брата свого хлопця. Біля очей подекуди були помітні перші зморшки, які жодним чином не псували привабливості чоловічого обличчя, чітко виражені вилиці на яких розсіялась акуратно вибрита щетина, чорняве волосся вистрижене в стильну зачіску, було зрозуміло, що чоловік перейняв на себе іноземний стиль. - Так, не боляче? - несподівано голос Влада вирвав Ксенію з її роздумів.

- Ні. - миттєво відповіла.

- А, так?

- Хіба, що трішки. 

Чоловік ще деяку мить понатискав на певні ділянки та готовий був зробити свої висновки.

- На щастя нічого страшного, звичайний забій ноги. 

- Ось так, ще не працювала, а вже отримала виробничу травму. - Ксеня зробила серйозний вираз обличчя. 

- Зараз покладемо щось холодне і завтра бігатимеш, як новенька. 

- Є ще щось чого я не знаю про тебе? - в розмову втрутилась Карина, здивована здібностями Влада.

- Не уявляєш скільки. - Влад обійняв подругу за плечі. - У мене друга спеціальність масажист-реабілітолог, а більше вам не треба знати. - зізнався з хитринкою в очах. - Так, дівчатка, на сьогодні досить, особливо з Ксенії. Їдьмо, додому.

Ввечері після вечері Саша запропонував усім пограти в твістер. Розклавшись у вітальні, усі п’ятеро розпочали гру. Першими гравцями стали Юра, Карина і Ксеня. Рух за рухом і гра почала перетворюватись на суцільну комедію, де неможливо було не реготати. Карина опинилась над Ксенією, яка стояла навкарачки, це виглядало дуже еротично, що не могло пройти повз чоловічу увагу.

- Мені починає подобатись ця гра. - протягнув Юра, ледь тримаючись у своїй позі.

- Збоченець. Не забувай про мою травмовану ногу. Тож здавайся. - промовила Ксенія, не стримуючи сміху.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше