Кульбаба: дід чи баба?
Морський ескіз
Море шаленіло... Пінилося. Здавалося, воно випльовувало всю свою лють на берег, доводячи відпочивальникам власну всемогутність. Вітер, зібравши в кулак власну міць, ненаситно пестив, доторкався, зривав капелюхи, виривав парасолі з піску, куйовдив волосся й летів назустріч морській стихії. Тільки сонце, ніжно торкаючись тіла, залишало на ньому сліди поцілунків.
Подекуди подавали голос чайки. Вони зливалися з душею моря, жалібно кигикали, виражали незадоволення й поверталися назад від безсилля перед стихією. На мить здалося, море почуло, відчуло й почало змінювати гнів на милість. Однак не сьогодні. Відкриваючи обійми для спраглих, воно водночас лякало, виштовхувало, пінилося... Безцеремонність.
#399 в Різне
#68 в Дитяча література
#673 в Сучасна проза
Відредаговано: 29.05.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
