Кульбаба: дід чи баба?

Жовтнева золотоусміхненість

Жовтень золотить... Щедрим жовто-золотистим усміхом наповнює осінню палітру кольорів теплими тонами. По-хазяйськи загляне до саду й ніжно-ніжно жовтизною доторкнеться до душі куща шипшини; то, тільки йому добре знаною силою, кине позолоту на яблуню; то поцяткує горіх рудими плямами, нагадуючи, що пора готуватися до зими. Найбільше облюбував клени. Дібравши жовтогарячий відтінок і підсиливши бордово-червоною колірною гамою, він, за ніч, перетворює їх на величні фігури...

Грушки-дички хизуються своїми червоно-жовто-сіро-рожевими льолями, які виграють природними переливами.

Майстер. Час від часу йому з високості підіграє сонце, спрямовуючи промінчики у визначену ціль. Золотиться...

Однак не все піддається магії золотоусміхненого. Здається, акація, знаючи таїни збереження зеленості, не спокушається поміняти шати. Їй в унісон дихають зеленню озимина, травичка... Осінню життєвість доповнюють ягоди калини, шипшини, глоду, які наділені червоно-бордовою вродою, натомість жертвуючи своїм убранням.

Усі й усе впивається скороминущими сонцедайними днями, підставляючи для позолоти душу й тіло. Золотень.

Галина Гузовська-Корицька




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше