Культ Істини, книга друга, Шляхом Істини

9,21 Злодії в законі і поза законом

               Не гребуючи нічим, злочинці всіх рангів і мастей намагаються пролізти у владні структури і в законодавчий орган країни. Так було, так є і так буде завжди у всіх країнах світу, за винятком чисто національних колективів. Комуніст не може бути не злочинцем. Чому? Тому що люди придумали те, що не вписується в логіку здорового глузду. А саме - комуністична і депутатська недоторканність. Комуністи непідсудні, непідсудні і депутати. Але ж, непідсудні й пацієнти психлікарень! Якщо не вдавалося правдами чи кривдами звільнити комуніста від кримінальної відповідальності, тоді його виключали з партії, перш ніж засудити. Рада депутатів і компартія придумували закони для захисту власних інтересів. З цієї причини існують «злодії в законі» і «злодії поза законом». Правителі і є злодіями в законі, бо придумують закони, під прикриттям яких грабують громадян країни і залишаються «недоторканними».

              Недоторканні депутати подібні «недоторканним» людям в Індії, ізгоїв суспільства, або ж подібні «богом обраним» - теж ізгоїв людства, бо недоторканними можуть бути тільки душевно хворі люди. «Недоторкані», «богом обрані» та інші психічно нездорові особи повинні довічно перебувати в ізольованих, суворо охоронюваних зонах.

            Хто знає, скільки було в КДБ таємничих і секретних відділів? У КДБ була одна служба, справжню назву якої я не знаю досі. Безліч позаштатних співробітників було в цій службі. Цікавилася ця служба тим, що стало відомо населенню країни про закулісні дії радянських і партійних керівників. У разі, коли в народі з'являлося дуже багато чуток про дії керівника, що кидають тінь на репутацію компартії і радянської влади, тоді ця служба давала рекомендацію вищим органам про переведення скомпрометованого керівника на іншу роботу і в інший район країни, де про нього ніхто нічого поганого не знає. Це робилося для збереження чистої репутації компартії і радянської влади. У Донецьку така служба називалася «службою Манька».

                Система збору інформації про кожного громадянина СРСР для виявлення людей, нелояльних до правлячої системі країни, нагадувала величезну павутину, котра пронизувала своїми нитками все населення країни в усіх напрямках. Кожен штатний працівник міліції повинен був мати не менше п'яти осіб ДО. ДО - «довірена особа», на яку заводилася особиста справа і, яка повинна бути добровільним інформатором. Держава виділяла кошти для заохочення дій «довірених осіб», але ці гроші до інформаторів не доходили, а осідали в кишенях тих службистів, які мали власних ДО. Я знаю про це не з чуток, бо мені доводилося іноді підписувати звітні відомості про видачу «довіреним особам» грошей. «Довірених осіб» мали КДБ, міліція, прокуратура, партійні, адміністративні і навіть профспілкові органи! Виходило так, що, якщо де-небудь збиралася група людей з трьох осіб, то, як мінімум, один з них був інформатором якої-небудь контролюючої структури.

                У боротьбі з розкрадачами соц. власності я спочатку воював зі «злодіями поза законом», але непомітно для мене ця війна зачепила і тих, кого по праву можна назвати «злодіями в законі». Як працювало радянське правосуддя за часів правління Брежнєва? Наприклад, якщо слухання судової справи призначалося на день, що передує святу Жовтневої Революції, то це означає, що підсудного помилують і звільнять від покарання. Але якщо судове засідання призначалося провести після свята Жовтневої Революції, то це говорило про те, що підсудний отримає покарання «на всю котушку» і навіть більше того, що він заслуговував. Проводилась селекція підсудних на «своїх» і «чужих». «Своїх» милували, незалежно від тяжкості злочину, а «чужих» карали максимально. Наведу кілька прикладів:

            1. На ХБК працював начальником позавідомчої охорони, Погосян. Він викрав з ХБК десять тисяч метрів тканини, але був затриманий на місці злочину. Судове засідання у цій справі було проведено перед самим святом Жовтневої революції. Суддя зачитав вердикт, згідно з яким підсудний повинен був 12 років відбувати покарання в таборах позбавлення волі. Відклавши вирок в сторону, суддя зачитав іншу постанову суду. У цій постанові було сказано про те, що підсудний був відмінним комуністом і відмінним працівником міліції. Він нагороджений орденами і медалями. І з цієї причини, а також, у зв'язку з наступаючим святом Жовтневої Революції, підсудний помилуваний і звільняється з-під варти в залі суду!

             2. Була затримана група розкрадачів, яка на автобусі намагалася вивезти з ХБК дванадцять тисяч метрів тканини. У цій групі був працівник міліції, а решта членів злочинної групи були синами впливових осіб. Тут був син голови Кіровського районного суду. До того ж, він був представником «богом обраного народу». Був тут і син заслуженого працівника прокуратури, теж із сонму «богом обраних». Тут були і інші сини «богом обраних» батьків. На судовому засіданні була ціла колегія адвокатів. Від кожного «богом обраного» підсудного по адвокату. Почалося судове засідання. Від колегії адвокатів надійшло запитання до судді: «Де знаходиться речовий доказ у вигляді викраденої з ХБК тканини?». Адвокатам відповіли, що дванадцять тисяч метрів тканини займає багато місця, тому тканину повернули на ХБК і отримали від підприємства документ, що підтверджує цю акцію. Адвокати оскаржили звинувачення і заявили, що документ про здану підприємству тканину не є речовим доказом злочину, а без речових доказів судити людей ніхто не має права. На цьому судове засідання і закінчилося, знявши з підсудних всі звинувачення.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше